Наступного року поблизу майбутнього сміттєпереробного заводу у Львові має запрацювати компостувальна станція. На її території перероблятимуть у добриво опале листя, скошену траву та органічні відходи від мешканців. Аби побачити на практиці, як працює подібне підприємство, львівські журналісти відвідали компостувальну станцію поблизу Познані.

Компостувальна станція розташована в гміні Сухий Ляс, яка входить в агломерацію Познані. Вона обслуговує приблизно півмільйона населення та наразі переробляє на компост 45 тисяч тонн листя, трави й органічних відходів за рік. За словами директора підприємства Станіслава Кенски, у планах станції – приймати наступного року 60 тисяч тонн відходів. Поруч зі станцією – рекультивоване сміттєзвалище, яке покрили технічним компостом, виробленим на підприємстві. Процеси тут максимально механізовані, тож обслуговують станцію всього семеро працівників.

Сміття перетворюється на компост приблизно за 10 тижнів. Спочатку органічні відходи, отримані від населення, змішують із опалим листям та травою. Далі їх скеровують на анаеробну (безкисневу) ферментацію, де із суміші видобувають біогаз упродовж трьох тижнів. Ще три тижні займає аеробне (кисневе) збагачення відходів. Після цього компост дозріває ще 4-6 тижнів. Готову суміш просіюють, відділяючи, власне, компост, який фасують і скеровують на продаж як добриво для садів і городів. Залишки скеровують знову на переробку, змішуючи їх із органікою.

Представник компанії, яка обслуговує станцію, Вальдемар Вітковський каже, що в результаті з вихідного матеріалу отримують приблизно 40% компосту, який можна використовувати в садівництві та сільському господарстві. Тим часом Станіслав Кенска зауважує, що компостувальна станція дозволила зменшити на 30% кількість сміття, яке потребувало утилізації в Познані та околицях.

Читайте також: Яким буде сміттєпереробний завод у Львові. Приклад Польщі

Переробка органічних відходів тут коштує приблизно 200 злотих за тонну (орієнтовно 1,5 тис. грн). Вальдемар Вітковський каже, що в порівнянні з подібними підприємствами в Європі це ще досить дешево. Для збору органічних відходів встановлюють окремі контейнери. До слова, сортування органіки стало обов’язковим у Польщі лише цьогоріч.

Вартість переробки закладають у тариф на вивезення сміття, який сплачують мешканці. Якщо ж хтось не бажає окремо сортувати органіку, змушений буде платити у два рази більше. За словами Вальдемара Вітковського, гроші є одним із дієвих факторів, що мотивують мешканців сортувати сміття. Також важливо інформувати населення про важливість роздільного збору відходів.

«Коли починала працювати компостувальна станція, тут були тільки садові відходи – трава та листя. З ініціативи підприємства в школах увели освітні програми про сортування. Легше привчити до цього дітей, аніж старших людей. А вже потім онуки розповідатимуть своїм дідусям та бабусям, чому потрібний роздільний збір сміття. Звичайно, усе потребує часу та навчання населення. Поступово людина вже сортуватиме автоматично», – пояснює Вальдемар Вітковський.

Читайте також: У Львові погодили обмеження використання поліетилену в торгових мережах

У Львові опікуватиметься компостувальною станцією ЛКП «Зелене місто». Як розповів директор підприємства Вадим Ноздря, запрацювати вона має орієнтовно з червня наступного року поблизу майбутнього сміттєпереробного заводу – на вулиці Пластовій. За підрахунками «Зеленого міста», 30% відходів у Львові – це органіка, тож компостування дозволить суттєво зменшити навантаження на сміттєпереробний завод. На відміну від польської станції, у Львові не будуть виробляти біогаз.

«Ми маємо виходити зі своїх потреб. Анаеробна ферментація зменшує кількість відходів не надто суттєво, тому вона не вирішує питання утилізації сміття. Тому ми вирішили, що витрачати ще 10-15 мільйонів євро на такий комплекс у Львові поки що немає сенсу», – пояснює Вадим Ноздря.

Також, за його словами, тунелі для кисневого збагачення відходів будуть ширші, вищі та довші, адже кількість населення у Львові приблизно удвічі більша, ніж у Познані. Приблизний бюджет будівництва майбутньої станції – 4 мільйони євро. На ній розраховують переробляти спочатку до 30 тисяч тонн органіки на рік.

Читайте також: Як сортування сміття стає нормою. Три львівські історії успіху

«Якщо кількість зелених відходів у місті більш прогнозована, то кількість зібраної органіки від населення буде збільшуватися поступово. І територія, де буде комплекс, і технологія компостування, легко адаптуються до потреб. Тож ми зможемо удвічі збільшити потужність львівської станції, якщо виникне така необхідність», – каже Вадим Ноздря.

Для збору органіки від населення ЛКП «Львівспецкомунтранс» має встановити по місту спеціальні котейнери, а також забезпечити окремий сміттєвоз. Вироблений компост спочатку планують використовувати для потреб міста – наприклад, у парках та на міських клумбах.

Анна Журба,

фото Ірини Середи

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав