
Як змінилися будівлі Левинського у Львові. Фото в минулому і тепер
Готель «Жорж» (пл. Міцкевича, 1)
Готель побудували у 1900 році за проектом віденської фірми архітекторів Фердинанда Фельнера та Германа Гельмера на місці давнього готелю Russie Жоржа Гоффмана. Урочисте відкриття відбулося 8 січня 1901 року. Проект пристосувала та реалізувала архітектурно-будівельна спілка Івана Левинського та Юзефа Цибульського. У 1940 році готель торимав назву «Львів», у 1945-1995 роках — «Інтурист». У роки незалежності готелю повернули його давню назву «Жорж».
Музей Олекси Новаківського (вул. Листопадового Чину, 11)
Іван Левинський звів будівлю, витриману в неороманському стилі, за проектом архітектора Юліана Захаревича у 1889-1890 роках. Спершу вона була віллою й творчою робітнею польського художника Яна Стики, а у 1907 року її придбав митрополит Андрей Шептицький і наступного року подарував Національному музеєві (тоді — Єпархіальному Церковному музеєві). Уже у 1913 році там оселився Олекса Новаківський, який переїхав до Львова на запрошення митрополита. Зараз у будівлі розташований художньо-меморіальний музей.
Читайте також: Що має побачити кожен львів’янин. Музей Олекси Новаківського
Вілла Потуліцьких-Пінінського (вул. Матейка, 4)
Цю віллу на нинішній вулиці Матейка зводила фірма Івана Левинського за проектом Яна Томаша Кудельського упродовж 1891-1894 років на замовлення графа Францішека Потуліцького. Вілла встигла побувати у власності Станіслава Вишньовського та Леона Пінінського, а в роки німецької окупації Львова у маєтку розміщувався Інститут праці на Сході, що займався питаннями примусової праці остарбайтерів на теренах Рейху. Після Другої світової війни будинок певний час використовували як палац урочистих подій. Зараз тут Західний науковий центр Національної академії наук України.
Читайте також: У гості до Левинського: у Львові відкрили виставку про відомого архітектора. Фоторепортаж
Страхове товариство «Дністер» (вул. Руська, 20)
Фірма Івана Левинського звела будівлю страхового товариства у 1905-1906 роках у стилі «гуцульської» сецесії на розі вулиць Руської та Підвальної на місці трьох давніших кам’яниць. До будівництва долучали виключно місцевих майстрів, тільки систему опалення замовляли у Відні. Крім страхового товариства, у будівлі були помешкання, театральна та спортивна зали. Зараз тут розташовані перша міська комунальна поліклініка та обласний центр медико-соціальної експертизи.
Читайте також: Вілла Левинського, яка може зникнути, та її мешканці. Фоторепортаж
Головний залізничний вокзал (пл. Двірцева, 1)
Двірець зводили у 1902-1904 роках на місці старого вокзалу. Будівельні роботи виконувала фірма Івана Левинського, Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського. Фронтон прикрасили скульптурами Антоні Попеля і Петра Війтовича: жінка символізує залізницю і торгівлю, чоловік на леві — промисловість і місто Львів. При зведенні двірця використали найкращі досягнення початку ХХ століття: електричне освітлення, вентиляцію, центральне опалення, електричні ліфти. Під час війни будівля дуже постраждала, тому відновили тільки фасад, всередині інтер'єри зробили у стилі сталінського ампіру.
Оперний театр (проспект Свободи, 28)
Зиґмунт Ґорголевський був автором проекту оперного театру. Безпосереднім його помічником був архітектор Ян Новорита. Театр будували упродовж 1897-1900 років. Для закладення фундаментів майбутньої споруди архітектор запропонував змінити русло Полтви, яка тоді протікала під вулицею з боку нинішнього театру імені Марії Заньковецької та під площею Різні. Цикл будівельних робіт, до якого входили земляні, бетонні, мулярські та каменярські етапи, зреалізувала архітектурно-будівельна спілка Івана Левинського та Юзефа Сосновського.
Будинок Торгово-промислової палати (просп. Тараса Шевченка, 17-19)
Побудований у 1907-1910 роках за проектом архітекторів Альфреда Захаревича і Тадеуша Обмінського. Основну частину робіт виконувала будівельна фірма Івана Левинського. Будинок був обладнаний системою центрального опалення. Електричне обладнання, внутрішня телефонна мережа, електричні ліфти встановила фірма «Сокольницький і Вісьнєвський». У радянський період у будинку палати містився міський комітет Комуністичної партії України. Зараз тут розташовується Прокуратура Львівської області.
Бурса Українського педагогічного товариства (вул. Генерала Чупринки, 103)
Над проектом цієї будівлі у 1906-1908 pоках, крім Івана Левинського, працювали Олександр Лушпинський, Лев Левинський та Тадеуш Обмінський. Вона є однією з найяскравіших пам’яток української сецесії. З 1913 року тут був монастир сестер василіанок, а зараз — корпус Українського державного лісотехнічного університету.
Костел та монастир кармеліток босих (вул. Генерала Чупринки, 70)
Костел зводили на кошти Кароліни Рачинської за проектом німецького архітектора з Кельна Франца Штатца, який спеціалізувався на сакральній архітектурі. Іван Левинський та Юліан Захаревич пристосували проект Штатца до умов ділянки. Будівництво тривало з 1893 по 1898 рік.
У часи радянської влади тут розташовувався НКВС, за німецької окупації — Гестапо. 1943 року на терені монастирського саду та цвинтаря нацисти розстрілювали італійських військовополонених. Після закінчення війни й до 1952 року у будівлях монастиря був охоронний полк НКВС-МВС. Згодом його перебазували на південні околиці Львова, а колишній монастирський комплекс перейшов у розпорядження міської автоматичної телефонної станції. Будівлю храму львівська дирекція «Укртелекому» використовувала як операційну залу для розрахунків та обслуговування клієнтів. Тепер церква належить УГКЦ і носить назву на честь святого Климентія папи.
Читайте також: Що має побачити кожен львів’янин. Церква святого Климентія папи
Палац Семенських-Левицьких (вул. Пекарська, 19)
Архітектурне бюро Левинського займалося не тільки будівництвом, а й реконструкцією. Одним із об’єктів, над якими працювала ця фірма, був і палац Семенських-Левицьких. Його звели до 1849 року та перебудували 1877 року за проектом архітектора Вагнера у стилі французького бароко. Іван Левинський та Ян Томаш Кудельський у 1891-1894 роках на замовлення власника реконструювали палац, і в такому вигляді він дійшов до наших днів. Зараз у приміщенні розташована спеціалізована школа-інтернат №102 для дітей із розумовими вадами.
Читайте також: Що має побачити кожен львів'янин. Палац Семенських-Левицьких
Довідка
Іван Левинський — український архітектор, який народився в місті Долина на Івано-Франківщині. Серед найвідоміших робіт автора — будинок акціонерного товариства «Дністер» на вулиці Руській, 20 (сучасна перша міська поліклініка) та головний залізничний вокзал Львова, який починала будувати його фірма. Помер архітектор 4 липня 1919 року. Похований на Личаківському кладовищі, поле №73.
За матеріалами photo-lviv.in.ua, lvivcenter.org, Музей Івана Левинського, Архітектура Львова, Рік Івана Левинського. Частину архівних фото надала Національна бібліотека імені Василя Стефаника.
Організатори року Левинського у Львові Арт-центр Павла Гудімова «Я Галерея», Львівська обласна організація Національної спілки архітекторів України
Марія Стахів
Партнерська публікація
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ