Як змінилися будівлі Левинського у Львові. Фото в минулому і тепер
Готель «Жорж» (пл. Міцкевича, 1)
Готель побудували у 1900 році за проектом віденської фірми архітекторів Фердинанда Фельнера та Германа Гельмера на місці давнього готелю Russie Жоржа Гоффмана. Урочисте відкриття відбулося 8 січня 1901 року. Проект пристосувала та реалізувала архітектурно-будівельна спілка Івана Левинського та Юзефа Цибульського. У 1940 році готель торимав назву «Львів», у 1945-1995 роках — «Інтурист». У роки незалежності готелю повернули його давню назву «Жорж».
Музей Олекси Новаківського (вул. Листопадового Чину, 11)
Іван Левинський звів будівлю, витриману в неороманському стилі, за проектом архітектора Юліана Захаревича у 1889-1890 роках. Спершу вона була віллою й творчою робітнею польського художника Яна Стики, а у 1907 року її придбав митрополит Андрей Шептицький і наступного року подарував Національному музеєві (тоді — Єпархіальному Церковному музеєві). Уже у 1913 році там оселився Олекса Новаківський, який переїхав до Львова на запрошення митрополита. Зараз у будівлі розташований художньо-меморіальний музей.
Читайте також: Що має побачити кожен львів’янин. Музей Олекси Новаківського
Вілла Потуліцьких-Пінінського (вул. Матейка, 4)
Цю віллу на нинішній вулиці Матейка зводила фірма Івана Левинського за проектом Яна Томаша Кудельського упродовж 1891-1894 років на замовлення графа Францішека Потуліцького. Вілла встигла побувати у власності Станіслава Вишньовського та Леона Пінінського, а в роки німецької окупації Львова у маєтку розміщувався Інститут праці на Сході, що займався питаннями примусової праці остарбайтерів на теренах Рейху. Після Другої світової війни будинок певний час використовували як палац урочистих подій. Зараз тут Західний науковий центр Національної академії наук України.
Читайте також: У гості до Левинського: у Львові відкрили виставку про відомого архітектора. Фоторепортаж
Страхове товариство «Дністер» (вул. Руська, 20)
Фірма Івана Левинського звела будівлю страхового товариства у 1905-1906 роках у стилі «гуцульської» сецесії на розі вулиць Руської та Підвальної на місці трьох давніших кам’яниць. До будівництва долучали виключно місцевих майстрів, тільки систему опалення замовляли у Відні. Крім страхового товариства, у будівлі були помешкання, театральна та спортивна зали. Зараз тут розташовані перша міська комунальна поліклініка та обласний центр медико-соціальної експертизи.
Читайте також: Вілла Левинського, яка може зникнути, та її мешканці. Фоторепортаж
Головний залізничний вокзал (пл. Двірцева, 1)
Двірець зводили у 1902-1904 роках на місці старого вокзалу. Будівельні роботи виконувала фірма Івана Левинського, Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського. Фронтон прикрасили скульптурами Антоні Попеля і Петра Війтовича: жінка символізує залізницю і торгівлю, чоловік на леві — промисловість і місто Львів. При зведенні двірця використали найкращі досягнення початку ХХ століття: електричне освітлення, вентиляцію, центральне опалення, електричні ліфти. Під час війни будівля дуже постраждала, тому відновили тільки фасад, всередині інтер'єри зробили у стилі сталінського ампіру.
Оперний театр (проспект Свободи, 28)
Зиґмунт Ґорголевський був автором проекту оперного театру. Безпосереднім його помічником був архітектор Ян Новорита. Театр будували упродовж 1897-1900 років. Для закладення фундаментів майбутньої споруди архітектор запропонував змінити русло Полтви, яка тоді протікала під вулицею з боку нинішнього театру імені Марії Заньковецької та під площею Різні. Цикл будівельних робіт, до якого входили земляні, бетонні, мулярські та каменярські етапи, зреалізувала архітектурно-будівельна спілка Івана Левинського та Юзефа Сосновського.
Будинок Торгово-промислової палати (просп. Тараса Шевченка, 17-19)
Побудований у 1907-1910 роках за проектом архітекторів Альфреда Захаревича і Тадеуша Обмінського. Основну частину робіт виконувала будівельна фірма Івана Левинського. Будинок був обладнаний системою центрального опалення. Електричне обладнання, внутрішня телефонна мережа, електричні ліфти встановила фірма «Сокольницький і Вісьнєвський». У радянський період у будинку палати містився міський комітет Комуністичної партії України. Зараз тут розташовується Прокуратура Львівської області.
Бурса Українського педагогічного товариства (вул. Генерала Чупринки, 103)
Над проектом цієї будівлі у 1906-1908 pоках, крім Івана Левинського, працювали Олександр Лушпинський, Лев Левинський та Тадеуш Обмінський. Вона є однією з найяскравіших пам’яток української сецесії. З 1913 року тут був монастир сестер василіанок, а зараз — корпус Українського державного лісотехнічного університету.
Костел та монастир кармеліток босих (вул. Генерала Чупринки, 70)
Костел зводили на кошти Кароліни Рачинської за проектом німецького архітектора з Кельна Франца Штатца, який спеціалізувався на сакральній архітектурі. Іван Левинський та Юліан Захаревич пристосували проект Штатца до умов ділянки. Будівництво тривало з 1893 по 1898 рік.
У часи радянської влади тут розташовувався НКВС, за німецької окупації — Гестапо. 1943 року на терені монастирського саду та цвинтаря нацисти розстрілювали італійських військовополонених. Після закінчення війни й до 1952 року у будівлях монастиря був охоронний полк НКВС-МВС. Згодом його перебазували на південні околиці Львова, а колишній монастирський комплекс перейшов у розпорядження міської автоматичної телефонної станції. Будівлю храму львівська дирекція «Укртелекому» використовувала як операційну залу для розрахунків та обслуговування клієнтів. Тепер церква належить УГКЦ і носить назву на честь святого Климентія папи.
Читайте також: Що має побачити кожен львів’янин. Церква святого Климентія папи
Палац Семенських-Левицьких (вул. Пекарська, 19)
Архітектурне бюро Левинського займалося не тільки будівництвом, а й реконструкцією. Одним із об’єктів, над якими працювала ця фірма, був і палац Семенських-Левицьких. Його звели до 1849 року та перебудували 1877 року за проектом архітектора Вагнера у стилі французького бароко. Іван Левинський та Ян Томаш Кудельський у 1891-1894 роках на замовлення власника реконструювали палац, і в такому вигляді він дійшов до наших днів. Зараз у приміщенні розташована спеціалізована школа-інтернат №102 для дітей із розумовими вадами.
Читайте також: Що має побачити кожен львів'янин. Палац Семенських-Левицьких
Довідка
Іван Левинський — український архітектор, який народився в місті Долина на Івано-Франківщині. Серед найвідоміших робіт автора — будинок акціонерного товариства «Дністер» на вулиці Руській, 20 (сучасна перша міська поліклініка) та головний залізничний вокзал Львова, який починала будувати його фірма. Помер архітектор 4 липня 1919 року. Похований на Личаківському кладовищі, поле №73.
За матеріалами photo-lviv.in.ua, lvivcenter.org, Музей Івана Левинського, Архітектура Львова, Рік Івана Левинського. Частину архівних фото надала Національна бібліотека імені Василя Стефаника.
Організатори року Левинського у Львові Арт-центр Павла Гудімова «Я Галерея», Львівська обласна організація Національної спілки архітекторів України
Марія Стахів
Партнерська публікація
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори