фото: Захар Процюк
Палац збудували у 1849 році для тодішнього посла Галицьких штатів – графа Костянтина Семенського. Його архітектором став відомий польський архітектор Фридерик Бауман, який довго працював у Польщі, але у 1817 році вперше отримав замовлення у Львові та лишився тут жити.
У 1873-1877 роках син Костянтина Семенського Вільгельм реконструював будівлю у стилі французького бароко. Сучасного вигляду палац набув після реконструкції Іваном Левинським та Яном Томашем Кудельським у 1891-1894 роках. Оздобленням фасаду та інтер’єрів займався скульптор Петро Віталіс Гарасимович.
Читайте також: Що має побачити кожен львів'янин: монастир святого Онуфрія
Згодом Вільгельм Станіслав одружився з Софією Левицькою. Через те, що їхні діти носили вже прізвище “Семенський-Левицький”, палац отримав нову назву. З того ж часу на фасаді палацу зберігся вензель «S.L.».
Вільгельм Семенський був президентом Галицької комісії з вирощування коней. Над колишнім входом до стайні з правого боку палацу досі можна побачити скульптури двох голів коней.
Читайте також: Що має побачити кожен львів'янин. Фабрика Левинського
З 1933 року в будівлі розміщувалася філія Української Академічної гімназії. На вході до палацу встановлена меморіальна дошка колишньому учневі гімназії Володимиру Щигельському – командиру Української повстанської армії в Закерзонні. Після Другої світової війни в палаці Семенських-Левицьких працювала школа-інтернат №102, нині – навчально-реабілітаційний центр “Оберіг”.
Читайте також: Що має побачити кожен львів'янин. Личаківське кладовище
За матеріалами photo-lviv.in.ua
Захар Процюк,
фото автора
Цей матеріал було підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED
