7 слів, що змінили українську школу у 2020 році
Без цих термінів та фраз тепер неможливо уявити освіту.
Фото: Thomas Park for unsplash
Фото: Thomas Park for unsplash

25 грудня 2020, 12:37

Для української освіти 2020 рік став справді революційним і підштовхнув школи та вчителів до діджиталізації. Певні слова увійшли в освітній лексикон та змінили українську школу, повідомляє Освіторія.

Читайте також: Скільки часу витрачали батьки на уроки з дітьми в 2020 році, – результати дослідження

Zoom-урок або урок у Zoomі

Українські школи зачинилися на карантин 12 березня. Це було безпрецедентне глобальне закриття по всьому світу, яке залишило без доступу до шкіл понад 1,5 млрд учнів. Досить швидко проактивні українські вчителі оцінили переваги платформи Zoom для проведення синхронних уроків. Більшість шкіл використовують безкоштовну версію сервісу. Перші кілька тижнів діти були у захваті від Zoom-зустрічей: вони показували свої кімнати, домашніх улюбленців та іграшки. Згодом запал дітей помітно згас, а експерти навіть почали вживати термін Zoom fatigue – втома та вигорання через необхідність постійно спілкуватися у Zoom-конференціях.

Дистанційне навчання або дистанційка

Поняття «дистанційне навчання» існувало і до коронакризи – таку форму навчання обирала незначна кількість родин із різних причин. Після закриття шкіл через Covid-19 «дистанційка» набула нового значення: тепер усі школи мали перейти на цей формат освіти. Однак не всі змогли: за даними опитування, що провела Державна служба якості освіти, лише 18 % вчителів проводили онлайн-уроки. А 41 % вчителів просто надсилали дітям номери параграфів для самостійного опрацювання. Звісно, це не можна назвати дистанційною освітою.

Читайте також: Школи Львівщини хочуть перевести на єдину електронну платформу навчання

Google Classroom або Classtime

Це два зручних цифрових інструменти, якими українські вчителі та учні навчилися користуватися впродовж 2020 року. Google Classroom – безкоштовна платформа, що дозволяє тримати всю комунікацію із класом – домашні завдання, розклад, спільні документи тощо, у одному місці. Цього року на запитання батьків: «А чому домашка не записана в щоденник?» діти частіше відповідали: «Вона у мене в Google Classroom».

Classtime – українська розробка, що значно полегшує роботу вчителя: тут можна швидко створювати тести, перевіряти їх, виставляти оцінки і проводити контрольні роботи.

ВШО або Всеукраїнська Школа Онлайн

Вперше Україна дізналася, що таке ВШО 6 квітня: тоді відеоуроки Всеукраїнської Школи Онлайн почали транслювати деякі національні телеканали, щоб якомога більше дітей мали доступ до освіти. У грудні 2020 р. стартувала ВШО нового формату: тепер це повноцінна безкоштовна онлайн-платформа, що доступна 24/7 і містить навчальні матеріали з усіх предметів для 5-11 класів. Це не лише короткі та динамічні відеоуроки, але й цікаві тести та матеріали для самостійної роботи учня. Розроблена спільно МОН, Мінцифри, Інститутом Розвитку Освіти та ГС «Освіторія», платформа є незамінним помічником і вчителя, і учнів, тому новим локдауном українську школу вже не налякати.

Читайте також: Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання

Руханка

Слово «руханка» віддавна вживали пластуни. Але по-справжньому руханка вибухнула під час весняного карантину: тоді вчителька Новопечерської школи та фіналістка Global Teacher Prize Ukraine 2020 Анна Домніч створювала запальні танцювальні тренди у проєкті Всеукраїнська Школа Онлайн. Руханка Анни Домніч набрала понад 15 мільйонів переглядів у TikTok і стала справжнім трендом здорового способу життя та позитиву під час шкільного карантину.

Змішане навчання або blended learning

Концепція змішаного навчання з’явилася у світі наприкінці 1990-х, в українській освіті досі її використовували лише деякі школи або осередки неформальної освіти. Проте у вересні 2020 р. українські школи опинилися у новій реальності: всю територію країни поділили на кольорові зони, залежно від рівня захворювань на Covid-19. За цими правилами школи у «помаранчевій» зоні мали перейти на змішане навчання – поєднання уроків у школі та в онлайн-форматі. Якщо хтось досі не знає, як ефективно впроваджувати концепцію blended learning на своїх уроках, є зрозуміла інструкція.

Локдаун

За версією Collins Dictionary, «lockdown» став словом року 2020. І хоча воно стосувалося не лише освіти, левову частку українців – батьків, учнів та вчителів упродовж року цікавило саме те, як під час локдауну працюватимуть дитячі садочки та школи. За однією із версій, термін «локдаун» походить із тюремної лексики: так називають режим, коли в’язнів не випускають із камер через порушення дисципліни. Навесні 2020 р. «шкільний локдаун» був глобальним: 194 країни світу припинили роботу шкіл на кілька місяців. Під час другої хвилі карантину восени і взимку європейські країни не закривають школи, адже розуміють важливість шкільної спільноти і соціалізації для дітей.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Освіта
Чому одні діти вчаться добре, інші - ні. Велике інтерв'ю про те, що впливає на успішність
Телефони на уроках, ChatGPT замість домашніх завдань, падіння читацької грамотності, повернення ДПА та нова старша школа — українська освіта стрімко змінюється. Разом із цими змінами виникають і нові запитання: чи справді смартфони роблять дітей менш уважними, навіщо читати великі книжки, якщо штучний інтелект може за хвилину переказати їхній зміст, та чи варто й далі вимагати від школярів лише високих оцінок. 
Діти в школі: фото / depositphotos

11 липня, 10:00

Про це говоримо в другій частині розмови для Клубу експертів та експерток з директоркою Українського центру оцінювання якості освіти Тетяною Вакуленко. Першу частину про нове ДПА, використання штучного інтелекту, міфи довкола рейтингів шкіл та результати НМТ читайте за посиланням. Провал у читанні та світові тренди Дослідження PISA показують, що сильно знизилась читацька грамотність  школярів у світі, в Україні з цим теж невтішна ситуація...
Освіта
Чи може 12-й рік у школі заощадити батькам десятки тисяч гривень
Три роки тому "Твоє місто" вже розповідало про перший на Львівщині академічний ліцей у тодішньому Червонограді, де запровадили профільне навчання та готували учнів до НМТ без обов'язкових репетиторів. Відтоді місто стало Шептицьким, а ліцей отримав трирічний досвід роботи за новою моделлю. Ми поспілкувалися з директоркою академічного ліцею імені Тараса Городецького у Шептицькому Наталією Запісоцькою, щоб з'ясувати, як змінилася старша школа і чи виправдалися очікування.
Ліцей імені Тараса Городецького у Шептицькому

07 липня, 20:15

Якість навчання визначається завдяки вчителям, а не адресі Пані Наталіє, у суспільстві існує стереотип про те, що якісна освіта — це привілей великого міста. Хочеш якісну освіту — їдь до Львова, Києва, Дніпра чи іншого великого міста. Як вважаєте, чи здатна реформа старшої профільної школи змінити цю парадигму? І як вона вже змінює її у Шептицькому? Насправді якість освіти залежить від багатьох чинників...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"