10-річний Богдан підіймає прапор, який залишився від Андрія Дигдаловича / Фото зі сторінки Андрія Садового
Сьогодні, 20 лютого, Україна згадує одну із трагічних сторінок своєї історії й вшановує пам’ять Героїв Небесної Сотні. Цього року це вже десяті роковини кривавих подій на Майдані під час Революції Гідності.
Читайте також: Їхні душі з неба продовжують охороняти Україну. У Львові вшанували пам'ять Героїв Небесної Сотні
На Меморіалі Героїв Небесної Сотні у Львові десятирічний Богдан, який народився під час найтрагічніших подій Революції гідності, підняв прапор, який залишився від Андрія Дигдаловича.
Андрія вбили на Майдані 20 лютого. В цей момент у його кишені був той самий прапор.
Андрій Дигдалович
Як йдеться на сайті Музею Революції Гідності, Андрій Іванович Дигдалович народився 3 червня 1973 року в селі Сокільники біля Львова. Наприкінці 80-х він, коли ще навчався у школі, придбав брошуру про Україну та роздав її однокласникам. Іншим разом на уроці малювання зобразив тризуб і сказав, що невдовзі цей символ стане державним гербом України. У 1991 році Андрій організував у Сокільниках осередок Товариства української мови імені Тараса Шевченка. У 2004 році Андрій Дигдалович брав активну участь у Помаранчевій революції, був координатором мобільних груп, які приїжджали з регіонів до Києва.
Участь у Революції Гідності. Після того як у ніч на 30 листопада 2013 року за наказом влади було побито людей на майдані Незалежності, Андрій Дигдалович приїхав до столиці. Хоч і не служив в Афганістані, його зарахували до 8-ї сотні Самооборони Майдану, яку ще називали Афганською.
У грудні 2013 року разом із побратимами Андрій Дигдалович стримував наступ «Беркуту» на Майдан. 20 січня 2014 року на вулиці Михайла Грушевського чоловік отримав поранення внаслідок пострілу з травматичної зброї й частково втратив зір. Певний час отримував допомогу від медиків Майдану, однак у лютому на кілька днів поїхав на лікування до Львова. На 20 лютого комендатурою Майдану було призначено церемонію нагородження, на якій Андрієві Дигдаловичу мали вручити відзнаку «За оборону Майдану».
Андрій веде свою сотню на Майдані / Фото: УП
Уранці 20 лютого, коли силовики залишили свої позиції й мітингувальники почали відтісняти їх від Майдану, Андрій Дигдалович почав підніматися вулицею Інститутською. Близько 09:20 частина спецпризначенців перебувала за барикадою неподалік від верхнього виходу зі станції метро «Хрещатик». Відеохроніка зафіксувала останні хвилини життя Андрія Дигдаловича. Одягнений чоловік був у камуфляжний одяг, бронежилет, мав на собі металеву військову каску, будівельні окуляри та металевий щит у руках. Камера зафіксувала, як він завважив, що один із протестувальників, Ігор Дмитрів, падає після пострілу. Андрій Дигдалович наблизився до нього й покликав на допомогу. А о 09:22, коли чоловік випростався на повен зріст над пораненим, у нього влучила куля, яка навиліт пробила бронежилет. Кілька побратимів відтягли Андрія Дигдаловича від небезпечного місця вниз вулицею Інститутською. Але врятувати йому життя не вдалося.
Андрієві Дигдаловичу було 40 років. Його поховано у Львові на алеї героїв Личаківського цвинтаря. За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Андрієві Дигдаловичу було присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно). Почесний патріарх УПЦ Філарет 4 липня 2015 року нагородив його медаллю «За жертовність і любов до України», а верховний архиєпископ Києво-Галицький УГКЦ Святослав 8 травня 2016 року відзначив почесною грамотою (посмертно).
Софія Шавранська
Фото: Андрій Садовий
___________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.