Другий рік поспіль львівські поліціянти проходять тренінги від Консультативної місії Європейського Союзу з питань взаємодії поліції з громадою. Один із підходів у роботі з громадянами, запозичений з європейського досвіду, – community policing, або ж «поліція та громада на засадах партнерства». Сенс підходу у тім, що поліція і громада несуть спільну відповідальність за спільні, конкретні і локальні, проблеми.
«Сама поліція не може зробити місто безпечним. У нас є обмежена кількість патрулів, ми не можемо бути всюди і одразу. Тільки коли ми взаємодіємо із громадою і разом дбаємо про спільну безпеку, рівень злочинності впаде», – розповідає поліціянт Назар Франчук.
Одна з важливих складових підходу – це превентивна діяльність. Поліцейські прагнуть запобігти злочинам. «Закордоном поліція працює невидимо, бо переважно діє до того, як станеться злочин», – розповідає патрульний. Він називає поліцію сервісом і сподівається, що сприйняття її у суспільстві з часом ставитиме більш позитивним: «Хочеться, щоб люди відчували, що ми допомагаємо. Не ловимо, не караємо, а саме допомагаємо».
Читайте також: Копи на велосипедах. Як ЄС допомагає реформувати львівську поліцію
Поліціянти започаткували проект «Шкільні офіцери поліції», відвідують львівські школи і спілкуються з учнями різного віку. Завдяки такому спілкуванню, на думку правоохоронців, діти більше довірятимуть поліції. Крім необхідності переходити дорогу на зелене світло та інших важливих для життя норм, поліціянти говорять зі школярами, наприклад, про цькування. «Хочеться, аби діти бачили в нас захисників, і за потреби не боялися звертатися», – каже Марта Збишко, партульна поліції.
Окрім школярів, проводять також зустрічі зі студентами львівських університетів та мешканцями міста, які створили об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Спілкування з громадою, на думку поліцейських, – це те, що допомагає руйнувати стереотипи.
Читайте також: «Поліцією дітей не лякають – це вже добре». Що не так із безпекою Львова
Взаємодія на засадах партнерства – це також співпраця поліції та громадських організацій, таких як «Крила надії», «Безпечне місто», «Люди країни». Спільно з організацією Pitbull, наприклад, виявляють водіїв, які сідають за кермо у нетверезому стані.
Водіям поліціянти розповідають про те, як убезпечитися від крадіжок з автомобілів: чому не варто залишати в машині особисті речі, де краще паркуватися.
Щоб зрозуміти, які проблеми у громаді є найбільш нагальними, в поліції аналізують статистику викликів. Наприклад, люди часто звертаються у ситуаціях сімейного насильства. Раніше викликати соціальну службу у таких випадках було вкрай неефективно, – могли відреагувати за півроку. «Як ми це змінили? Сіли разом із представниками соціальної служби за круглий стіл, обговорили і створили групу в телеграмі. Тепер соціальна служба не чекає всіх бюрократичних процедур, ми кидаємо їм інформацію про виклики у спільний чат», – розповідає Назар Франчук.
Така щоденна робота, сподівається патрульний, підвищить довіру до поліції: «Довіра – це є основний критерій роботи поліції. Іншого немає».
Читайте також: Іноземці твого міста: Нідерландець, що тренує львівських копів
Нещодавно патрульна поліція Львова спільно зі Школою управління Українського католицького університету провела опитування фейсбук-аудиторії, щоб з’ясувати ставлення громадян до поліції. В опитуванні взяли участь майже півтори тисячі людей. 85% опитаних сказали, що вважають поліцію ефективнішою від старої міліції, а 61%, що довіряють їй. 65% тих, хто протягом року мав нагоду поспілкуватися з поліціянтами, назвали цей досвід позитивним. 94% респондентів вважають, що взаємодія поліції і громади потрібна, і 29% з них готові приділяти цьому вільний час.
Патрульні кажуть, що поліція часто може допомогти тоді, коли інші служби не відреагували, наприклад, відмовилися приїжджати пожежники чи швидка. Це не значить, що поліціянти самостійно загасять пожежу, але можуть зателефонувати і наполягти, аби відповідна служба відреагувала на звернення громадян.
Текст – Людмила Смоляр
Фото – Катерина Хорощак