Команда ініціативи «Житній буде жити» представила фінансову модель і підхід до модернізації Житнього ринку. Концепція передбачає запуск першого поверху після ремонтів орієнтовною вартістю 118 млн грн та поступове перетворення ринку на багатофункціональний простір. Про це розповіли лідер ініціативи шеф-кухар Євген Клопотенко і аріхітектор Павло Пекер в інтерв'ю «Твоєму місту».
У межах проєкту пропонують розширити функціональність ринку, не завдаючи шкоди традиційній торгівлі. За словами Пекера, технологічне ядро ринку залишиться незмінним, однак є значні площі, що можуть працювати як комплементарні до основної діяльності. Він зазначає, що залучення суміжних бізнесів дасть можливість фермерам утримувати низьку вартість продуктів завдяки оренді, яку можуть забезпечити такі оператори.
Читайте також: Клопотенко: Житній ринок може стати серцем Подолу. Як втілити амбітні плани
Житній ринок планують перезапустити у кілька етапів і зробити повноцінним торговельно-культурним центром.
План 1 поверху
Перший поверх матиме близько 200 торгових місць і продуктові магазини, другий – ресторани, кав’ярні та креативний простір.
План 2 поверху
Третій поверх пропонують відвести під мистецьку зону.
План 3 поверху
Додаткові площі дадуть вулична торгівля та велике підвальне приміщення. Орендні ставки розраховані за київськими ринковими цінами, а доходи можуть зрости завдяки івентам і рекламі.
За підрахунками ініціативи, для запуску першого поверху необхідно близько 118 млн грн інвестицій.
Ці кошти можуть забезпечити кредитом під 5% із погашенням за чотири роки (або три — у разі пільг), а очікуваний чистий прибуток оцінюють у близько 42 млн грн на рік.
Читайте також: «У нас є все, навіщо ностальгувати за хлібом з цукром»
Основною умовою реалізації плану є те, що ринок має залишатися у власності міста. Клопотенко наводить приклад підходу, реалізованого на ВДНГ. Він пояснює, що команда проєкту прорахувала місткість ринку, необхідний мінімальний обсяг ремонтів для запуску першого поверху та можливість надалі фінансувати оновлення другого поверху за рахунок зароблених коштів.
За словами Клопотенка, існує щонайменше три можливі сценарії фінансування: міська інвестиція, довгостроковий внутрішній кредит для КП або інші ринкові рішення. Він зазначає, що після переходу ринку в ефективне управління може бути створений фонд для залучення додаткових ресурсів. При цьому рішення мають ухвалюватися в межах юридичних процедур — від бачення громади до рішення Київради.
Повністю розмову з Євгеном Клопотенком і Павлом Пекером читайте тут.
Щоб отримувати актуальні новини Києва, підписуйтеся на наш Facebook.
«Твоє місто. Київ» – сучасне незалежне медіа європейської столиці. Ми пишемо про міську культуру, урбаністику, інфраструктуру, бізнес та людей, які змінюють місто на краще.
