Виконавчий комітет Львівської міської ради продовжив дію програми «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова», яка тривала у 2009-2017 роках за підтримки німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ. Замість німецької організації виконання програми координуватиме управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, а гроші на реставрацію виділятимуться з міського бюджету та збиратимуться з мешканців. Про це повідомив заступник міського голови Львова Андрій Москаленко під час дискусії «Завершення проекту GIZ. Початок нових програм».

Програма діяла на території 1,9 квадратного кілометра (11% території Львова), де живе 35 тисяч людей, та передбачала реставрацію дворів, сходових кліток, брам, дверей, балконів та вікон. Також GIZ організовувало навчання майстрів-реставраторів закордоном та в Україні. З 2013 року відбулося п'ять академій інтегрованого розвитку міст у Львові, Полтаві, Чернівцях та Ужгороді.

Читайте також: Екскурсія львівськими двориками після оновлення. Фото

«Ніколи місто не буде мати достатньо коштів, аби задовольнити всі потреби, – говорить координаторка проекту від GIZ Оксана Олійник. – Понад три тисячі квартир узяли участь у програмах співфінансування. Однією з цілей цієї програми було пробудження відповідальності мешканців за будинки, в яких вони живуть. Кожна реставрація починається з ініціативи мешканців».

Читайте також: До і після: як у Львові відреставрували 17 старовинних брам. Фото

Дотепер 50% коштів на реставрацію виділяло GIZ, 50% – міський бюджет; у випадку реставрації вікон та балконів від мешканців очікували символічного внеску – 500 гривень.

«Було багато проблем, і тепер нам доведеться долати їх без GIZ», – говорить керівниця управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко-Швець. Управління вироблятиме проектну документацію та отримуватиме дозволи на реставрацію. Що ж до співфінансування, то 50% вартості реставрації брами і вікон оплачуватиме місто, 50% – мешканці. У випадку реставрації балкона місто братиме на себе 70% витрат.

На думку керівника «Інституту міста» Олександра Кобзарєва, навіть 30% вартості реставрації балкона може бути завеликою сумою для мешканців середмістя, адже, на відміну від брами чи сходової клітки, кожен балкон належить одному власнику.

Читайте також: Життя львівських брам після реставрації. 7 фото

Заявки почнуть приймати з першого квітня; найшвидше отримають фінансування ті мешканці, які зголосяться першими. Пріоритет у конкурсі заявок буде наданий будинкам, у яких створене об’єднання співвласників. Заявки та звернення львів’ян до міської влади щодо реставрації за програмою співфінансування, подані раніше, будуть анульовані – процес розпочнеться з чистого аркуша.

Читайте також: (Сумнівне) щастя жити в центрі Львова

«Я закликаю майстрів-реставраторів не їхати закордон, а реєструватись як ФОПи і працювати у Львові. Архітекторів закликаю практикувати реставрацію вікон, дверей і балконів. Про двори ми ще не говоримо, але це може бути нашим наступним проектом, тож роботу матимуть і ландшафтні архітектори», – говорить Лілія Онищенко-Швець. За її словами, німецький столяр-реставратор Кристоф Юнґганс, який працював із GIZ, залишиться у Львові на два роки, щоб консультувати міську владу.

Читайте також: Нова голова для лева. Як у Львові рятують унікальні балкони. Фото

Важливим для міста є збереження прозорості процесу відбору реставраторів для роботи в межах програми. «Раніше GIZ вимагало три пропозиції від компаній-реставраторів, із-поміж яких вибирав експерт організації. Тепер експертами стануть майстри, підготовлені GIZ. Такі експерти не матимуть права брати участі в конкурсах, на яких оцінюватимуть заявки», – розповідає керівниця управління охорони історичного середовища.

Зараз у мерії думають, як гарантувати професіоналізм та відповідальність майстрів, які працюватимуть у проекті. Управління має намір організовувати тренінги для майстрів, які проводитимуть досвідчені львівські реставратори та, можливо, експерти GIZ.