До львівської лікарні Святого Миколая потрапила 9-річна Софійка з мамою Ніною. Уламок від касетного снаряду пройшов понад 11 см, крізь увесь мозок дівчинки – від лобної ділянки до потилиці – під час обстрілу на вулицях Миколаєва. Про це повідомили у Першому ТМО Львова.

Протягом двох днів дівчинка пролежала у комі в Миколаєві. Уже через місяць після отриманої травми дівчинка наново вчиться робити перші кроки та починає розмовляти.

«Вона потрапила до нас після важкої мінно-вибухової травми з ушкодженням головного мозку, зокрема, домінуючої півкулі. Складність полягала в тому, що вхідний отвір був в лобній ділянці, а уламок цього вибухового предмета застряг в задній черепній ямці, пройшовши через весь мозок. У такій ситуації більшість пацієнтів взагалі не виживають, а якщо виживають, то не можуть контактувати з навколишніх світом», – каже завідувач відділення нейрохірургії дитячої лікарні Святого Миколая Михайло Ловга.

Читайте також: «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді

За словами лікаря, Софійка може повністю розмовляти, контактувати, в неї є незначна слабкість в правій руці і в правій нозі, але в порівнянні з тим, яку травму вона отримала, це насправді диво.

«Під час лікування ми в один момент провели пластику дефекту титановою пластиною, закрити той дефект, який лікарі були змушені створити, забравши уламки під час 1-2 хірургічного втручань. У межах того ж наркозу ми невеликим доступом ззаду дістали уламок», – додає він.

Надалі на дівчинку чекає тривала реабілітація. Михайло Ловга зазначає, що найбільші реабілітаційні можливості людина маємо в перші 6-12 місяців після травми. Тому, уже за рік після травми Софійка може відновитися максимально. Дівчинка нині активно тренується, щоб продовжити вчитися грати на музичному інструменті та втілити свою найбільшу мрію й одного дня заспівати на сцені.

Читайте також: У Львові виходили передчасно народжених двійнят, яких народила переселенка з Києва

Нагадаємо, що з першого дня від початку повномасштабної війни росії проти України до львівських медичних закладів почали транспортувати поранених з міст та сіл, де велися бої. Найчастіше привозили зі сходу та центру – зокрема, Києва, Харкова, Маріуполя. За час війни у лікарні доводилося надавати допомогу як молодим хлопцям і дівчатам, яким по 18-20 років, із ампутованими руками і ногами, так і старшим, по 50-60 років з множинними травмами.

Фото Першого ТМО Львова