Доцент Інституту архітектури та дизайну «Львівської політехніки» Роман Франків відтворив вигляд втраченої давньоруської церкви Святого Петра у Перемишлі в Польщі. Про це йдеться у повідомленні університету.
«Перемишль – місто, яке має багато українських пам’яток, декотрі з них існують ще з княжих часів. У X сторіччі місто стало центром князівства, було осередком найстарішого українського єпископства східного обряду в Галичині».
До слова, найстарішою в Перемишлі була мурована церква Святого Івана Хрестителя на Замковій горі, яку збудував князь Володар Ростиславич 1124 року. Приблизно з того ж періоду й нині втрачена українська святиня Перемишля – церква святого Петра (XII – перша половина XIV століття).
Читайте також: Ми повинні визнати відповідальність за Волинь
У 2015–2017 роках під час розкопок археологи виявили її фундаменти. На основі опрацьованої інформації кандидат архітектури, доцент кафедри дизайну та основ архітектури Інституту архітектури та дизайну Роман Франків відтворив гіпотетичний вигляд церкви. Результати археологічних розкопок свідчать про існування на цьому місці двох храмів.
«Більш давній відповідає традиціям давньоруської архітектури (XII–XIV століття), більш пізній – добі готики (від XIV століття). Перша споруда була дещо більшою, ніж пізніша, а її обриси очевидно мали форму «грецького хреста», – зазначає Роман Франків.
У давньоруську добу храм Святого Петра у Перемишлі міг мати планувальну структуру, близьку до ранньої церкви в урочищі Царинка у Галичі, але більшого розміру, каже науковець. Також давньоруські фрагменти перемишльського храму мають аналогічну хрестоподібну планувальну структуру підкупольного простору з церквою Миколая у Львові.
Середньовічну церкву Святого Петра у Перемишлі доби Рюриковичів збудували з тесаного каменю, використання якого було притаманним галицькій архітектурній школі. У мурованій частині було небагато віконних прорізів. Над входом, ймовірно, був різьблений кам’яний барельєф, який згадують в історичних документах.
«Варто також відзначити, що така техніка мурування вперше була використана саме у Перемишлі під час спорудження собору Різдва Івана Хрестителя правнуком Ярослава Мудрого князем Володарем Ростиславовичем приблизно у період 1119–1124 років, а кар’єр для добування каменю для будівництва був на околиці Перемишля у селі Кругель».
Читайте також: Чому в Польщі Галичину назвали «Східною Малопольщею»
Споруда була мурованою лише частково. Верхні рівні – склепіння і купол – були з дерева. Такі дерев’яні завершення церков на основі «грецького хреста» поширені у традиційній народній архітектурі Галичини, зразком яких є храми Гуцульщини (Різдва Богородиці у Ворохті, Івана Милостивого у Яремче).
Ґонтове покриття на вертикальних стінах сприяло збереженості несучих конструкцій і, відповідно, розписів в інтер’єрі. Як зазначає дослідник, гіпотетично можна припустити, що церква могла бути пов’язана зі спільнотою міських рибалок, покровителем яких вважали Святого Петра.
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
