На «гарячій лінії» міста Львова з'явилася скарга мешканців щодо того, що на території Голосківського кладовища утворилося два звалища порубаних здорових дерев.

«Прошу сказати, чому на території Голосківського кладовища лежать 2 звалища порубаних здорових дерев? Як видно, ті дерева йдуть на дрова. Прошу вияснити, чи законно порубали ці дерева», – зазначила авторка повідомлення.

Як повідомили в ЛКП «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг», на території кладовищ Львівської територіальної громади здійснюється видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев. Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 визначає процедуру видалення дерев.

«Спеціалізованою фірмою на підставі укладеного договору з ЛКП «Муніципальна обрядова служба» буде ліквідовано утворене звалище ТПВ з території Голосківського кладовища. Вивезення ТПВ з кладовищ відбувається постійно, по мірі накопичення відходів», – йдеться у повідомленні.

Згодом в ЛКП «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» зазначили, що спеціалізованою фірмою на підставі укладеного договору з ЛКП «Муніципальна обрядова служба» буде ліквідовано утворене звалище ТПВ з території Голосківського кладовища. Вивезення ТПВ з кладовищ відбувається постійно, по мірі накопичення відходів.

Читайте також: Яким буде крематорій у Львові. Деталі

Директор департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради Олександр Одинець у коментарі Tvoemisto.tv зазначив, що міські цвинтарі, зокрема й Голосківський, здійснюють обрізку, формування та зрізку дерев на підставі чинного законодавства.

«На кладовищах зрізка дерев є постійним процесом. Є три основних причини зрубки дерев і зелених насаджень на цвинтарі. По-перше, це роблять у випадку, коли дерево сухостійне чи хворе – укладається відповідний акт обстеження і дерево підлягає видаленню. Другий випадок, який є, напевно, найважливішим і найбільш багаточисельним – це звернення користувачів надмогильних споруд, біля яких ростуть дерева, що своїм корінням чи гілками можуть ці пам'ятники руйнувати. За такими зверненнями муніципально-обрядова служба здійснює зрізку дерев. Також зрізка дерев здійснюється при формуванні нових полів, але це на так часто і чисельно», – пояснив він.

За його словами, господарська діяльність на території кладовищ робиться виключно з необхідності. Уся деревина, яка є на цвинтарях, обліковується і використовується там же для опалення господарських споруд. Йдеться про опалювання твердопаливними котлами цехів, побутових приміщень на території кладовищ та в центральному офісі підприємства.

Читайте також: Крематорій у Львові. На якому етапі цей проєкт і скільки треба грошей

«Для цього ми використовуємо таку деревину, яка підходить на дрова. Щодо гілок, то вони утилізовуються так, як це передбачено чинним законодавством. Тому зрізка дерев здебільшого відбувається за зверненнями користувачів надмогильних споруд. Або ж зрубують хворі дерева», – зазначив Олександр Одинець.

Окрім того, на Гарячій лінії також було звернення щодо того, що для збільшення території Голосківського кладовища залучили ще 20 гектарів Брюховицького лісу. Керівник департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР пояснив, що процедуру приєднання частини Брюховицького лісу до Голосківського кладовища задля розширення розпочали ще три роки тому, проте наразі цей процес призупинили.

«Процедура приєднання тривала, але, на жаль, зараз тимчасово прийняті такі зміни до чинного законодавства, які забороняють приєднувати ці території. Хоча вони знаходяться в межах міста, але поки що це питання на паузі», – додав він.

Нагадаємо, що проєкт будівництва крематорію у Львові наразі перебуває на етапі виготовлення проєктно-кошторисної документації. Ймовірно, це коштуватиме 6-8 мільйонів гривень.

Ірина Давосир

Фото: Любов Андрієвич

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.