90 останків військових уже знайшли на Голосківському кладовищі у Львові

Роботи триватимуть до 2 жовтня.
Ексгумація на старому Голосківському кладовищі / фото: УІНП
Ексгумація на старому Голосківському кладовищі / фото: УІНП

15 вересня 2026, 20:10

На старому Голосківському кладовищі у Львові вже зафіксували 90 останків військових, які загинули тут у 1939 році. Про це повідомили в Українському інституті національної пам’яті.

Зазначають, що станом на 14 вересня 2026 року зафіксували 90 останків, із яких 89 уже ексгумовано. Серед них – 7 останків військовослужбовців Вермахту, решта – військовослужбовців Війська Польського.

Читайте також: Ексгумація на старому цвинтарі у Львові: де перепоховають польських та німецьких військових

Роботи розпочалися тут ще 25 серпня та триватимуть до 2 жовтня 2026 року. Їх проводять спільно з товариством з обмеженою відповідальністю "Українська пам’ять" за участі польських фахівців – співробітників Інституту національної пам’яті Республіки Польща та Вроцлавського медичного університету.

Під час візиту голова УІНП Олександр Алфьоров поспілкувався з польськими представниками, які безпосередньо працюють над дослідженням виявлених останків, а також з українськими антропологами та фахівцями, які здійснюють моніторинг на території проведення ексгумаційних робіт. На місці проведення робіт оглянули артефакти, виявлені під час ексгумації.

Артефакти / фото: УІНП
Артефакти / фото: УІНП
Артефакти / фото: УІНП
Артефакти / фото: УІНП

Крім того додали, що УІНП залучає та фінансує для нагляду за пошуковими роботами фахівців комунального підприємства Львівської обласної ради "Доля", яке займається пошуком поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій. До робіт залучені пошуковці та антропологи, які забезпечують фаховий нагляд і консультаційну підтримку під час проведення досліджень.

Читайте також: Жетони з іменами та поховання німецьких військових: що знайшли на старому Голосківському кладовищі

Ще упродовж 2019 року на території колишнього села Голоско Велике, у межах старого Голосківського кладовища, проводилися дослідження з метою пошуку останків вояків Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року. За результатами цих досліджень виявили ознаки місць поховань.

Понад 80 років ці поховання залишалися під землею. Тепер їх відкривають одне за одним – і серед очікуваних останків польських військових у Львові вже знайшли поховання солдатів німецького Вермахту. Дослідники очікують знайти тут останки близько 110–120 людей. "Твоє місто" побувало на місці робіт і дізналося цікаві деталі в дослідників. Читайте про це — за посиланням.

Історична довідка

У вересні 1939 року у передмістях Львова точилися жорстокі бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Одним із місць бойових дій була територія села Голоско Велике, розташованого біля Львова. Загиблих у бою вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища. У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу міста Львів.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Політика
"Ми приречені бути разом": дослідник, який знайшов останки вбитих українців у Польщі, – про трагедію та примирення
Йому заборонили в'їзд на територію країн Шенгенської зони, а перед тим його команда знайшла останки понад 40 українців, убитих на Холмщині у 1944 році. Депутат Львівської обласної ради Святослав Шеремета опинився в центрі напруження між Україною та Польщею після того, як ініціював проголошення 2027 року роком Романа Шухевича, Олега Ольжича та УПА. Чому рішення про вшанування українських діячів викликало таку гостру реакцію польської сторони? Що відомо про масове вбивство українців у селі Ласків? І чи можливо знайти спільну мову з Польщею, коли йдеться про найболючіші сторінки історії? Про це "Твоє місто" поговорило зі Святославом Шереметою.
Святослав Шеремета / Твоє місто

06 листопада, 19:06

Рішення Львівської обласної ради оголосити 2027-й роком Романа Шухевича, Олега Ольжича та Української повстанської армії спричинило напруження у відносинах із Польщею. Одним із наслідків стала заборона в'їзду до Польщі для ініціатора цього рішення – депутата Львівської обласної ради Святослава Шеремети. Чому вшанування українських діячів викликало таку реакцію польської сторони? Чи може ця історія зашкодити українсько-польським відносинам і як шукати порозуміння в питаннях спільної історії? Про це поговорили зі Святославом Шереметою, який також очолює меморіально-пошуковий центр "Доля"...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"