Ексгумація на старому цвинтарі у Львові: де перепоховають польських та німецьких військових

Дослідники очікують знайти останки 110-120 осіб.
Ексгумаційні роботи на старому Голосківському кладовищі / фото: Твоє місто
Ексгумаційні роботи на старому Голосківському кладовищі / фото: Твоє місто

08 вересня 2026, 18:15

З 25 серпня на старому Голосківському кладовищі триває ексгумація солдатів Війська Польського, які загинули у 1939 році. Дослідники очікують знайти тут останки близько 110–120 людей. Серед загиблих виявили також німецьких військових. 

Ексгумаційні роботи на Голосківському кладовищі планують завершити 2 жовтня. А перепоховати військових — у Мостиськах. Про це йдеться у матеріалі "Твого міста".

Після завершення робіт територію мають вирівняти, демонтувати тимчасові конструкції та відновити ділянку.

Як розповів нам Любомир Горбач, до робіт залучили 31 людину. Польську сторону представляють 25 працівників Інституту національної пам’яті Польщі, а від України працюють шестеро представників Товариства пошуку жертв війни "Пам’ять".

Читайте також: Жетони з іменами та поховання німецьких військових: що знайшли на старому Голосківському кладовищі

Втім, ця співпраця між українськими та польськими дослідниками почалася задовго до нинішньої ексгумації.

Одним із учасників ексгумаційних робіт став пан Стефан — етнічний поляк, громадянин України та мешканець Львова. Він очолює місцеву польську дитячу та молодіжну організацію — Львівський дитячий гуфець "Барць" польського харцерства у західних регіонах України.

За словами Любомира Горбача, з 2012 року вона бере участь у спільному польсько-українському проєкті з пошуку та вшанування військовослужбовців, які загинули у вересні 1939 року.

"Тобто пан Стефан представляв польську сторону в Україні, а наше товариство – українську сторону, адже у складі війська польського у вересні 1939-го року участь у бойових діях брало близько 150 тисяч українців. Тому ми до того проєкту долучилися, бо вважаємо, що це теж наша історія, наші українці. І ось з 2012 року цей проєкт триває", — пояснює пан Любомир.

Так розпочалася багаторічна пошукова робота. За словами Любомира Горбача, лише з 2012 до 2015 року вдалося знайти близько 120 останків польських військовослужбовців. Найбільше поховання виявили у Добростанах на Львівщині — там знайшли останки 44 солдатів. Інші поховання були значно меншими — по одному, двоє, троє, семеро, восьмеро чи десятеро військових.

Знайдені останки потрібно було перепоховати. Для цього дослідники звернулися до Мостиської міської ради. На території старого комунального кладовища їм виділили близько двох гектарів землі. У 2016 році пошуки продовжилися — тоді знайшли ще близько 40 останків, які також перепоховали у Мостиськах.

Понад 80 років ці поховання залишалися під землею. Тепер їх відкривають одне за одним і невдовзі перепоховають. "Твоє місто" побувало на місці робіт і дізналося цікаві деталі в дослідників. Більше про це читайте за посиланням.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Політика
"Ми приречені бути разом": дослідник, який знайшов останки вбитих українців у Польщі, – про трагедію та примирення
Йому заборонили в'їзд на територію країн Шенгенської зони, а перед тим його команда знайшла останки понад 40 українців, убитих на Холмщині у 1944 році. Депутат Львівської обласної ради Святослав Шеремета опинився в центрі напруження між Україною та Польщею після того, як ініціював проголошення 2027 року роком Романа Шухевича, Олега Ольжича та УПА. Чому рішення про вшанування українських діячів викликало таку гостру реакцію польської сторони? Що відомо про масове вбивство українців у селі Ласків? І чи можливо знайти спільну мову з Польщею, коли йдеться про найболючіші сторінки історії? Про це "Твоє місто" поговорило зі Святославом Шереметою.
Святослав Шеремета / Твоє місто

06 листопада, 19:06

Рішення Львівської обласної ради оголосити 2027-й роком Романа Шухевича, Олега Ольжича та Української повстанської армії спричинило напруження у відносинах із Польщею. Одним із наслідків стала заборона в'їзду до Польщі для ініціатора цього рішення – депутата Львівської обласної ради Святослава Шеремети. Чому вшанування українських діячів викликало таку реакцію польської сторони? Чи може ця історія зашкодити українсько-польським відносинам і як шукати порозуміння в питаннях спільної історії? Про це поговорили зі Святославом Шереметою, який також очолює меморіально-пошуковий центр "Доля"...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"