Фото: Ірини Роговик
У 2017-му році сквер на вулиці Кульчицької, 18 намагалися нелегально відібрати під забудову готелю та спорткомплексу, але мешканці району відмовилися приймати таку ідею, відстояли своє право на громадський простір та тепер працюють над його покращенням.
Читайте також: Суд заборонив облаштовувати сквер на Кульчицької у Львові
Вікна Оксани виходять на сквер. Зараз тут контрольовано буяють ділянки непокошеної трави. Так впроваджується її експериментальний проєкт зі збереження аборигенних (типових для місцевості – ред.) рослин.
Оксана – місцева активістка і членкиня громадської організації «Зручне місто». Ландшафтним дизайном та, зокрема, темою аборигенної рослинності вона зацікавилася минулого року, з початком коронакризи. З одного із навчальних курсів зрозуміла, що те, що ми вважаємо бур'янами, десь на Заході продається в розплідниках за немалі гроші. А все тому, що пижмо, деревій, полин, а також плющ і папороть там використовують на квітниках, у парках, скверах. Використовують в якості декоративних видів, оскільки вони не лише легко надаються до висадження чи приваблюють комах-запилювачів, але й просто є красивими, ділиться Оксана.
Здобуті знання одразу захотілося втілити у реальність. Експеримент вирішили розпочати поруч із будинком: сквер площею у майже гектар став ідеальним майданчиком з погляду можливостей для планування та спостереження за рослинами.
Читайте також: Львів’яни пікетуватимуть суд, що може дозволити забудову скверу на Кульчицької
Для початку Оксана просто взяла фотоапарат і у прямому сенсі «полізла у траву, яку забули покосити». Світлини окремих рослин поступово почала розміщувати на сторінці у Facebook, а паралельно – збирати все більше інформації про місцеву флору. Так з’явився альбом “Біорізноманіття скверу по вул. Кульчицької”.
«До того, як у сквері почали регулярно викошувати траву, тут було понад шістдесят видів рослин, які слугували домівкою для комах, їжаків, птахів, існував цільний сформований біотоп. Як тільки в нього втрутилися – кількість видів почала сильно зменшуватися, але скорочення біорізноманіття завжди шкодить також і людині», – ділиться активістка.
Саме тому, на її думку, у місті мають бути території не тільки для людей, але також для тварин і рослин, мають бути виділені чіткі зони, де не ходять люди. Наприклад, можна не скошувати газони між смугами автотранспорту та на узбіччях, у промислових зонах, адже вони просто не призначені для того, аби по них прогулюватися. Та найголовніше, на думку Оксани, на захист середовища мають працювати не огорожі, а дизайн.
Читайте також: «Чо ти стартуєш?!». Як мешканці Кульчицької об’єдналися проти забудови
За підтримки однодумців цієї весни у сквері на Кульчицької обмежили декілька ділянок газону для експерименту.
Оксана каже, що хотіла зробити одночасно щось цікаве з погляду як ландшафтного дизайну, так і користі для довкілля і на такий крок надихнулася передусім концепцією садів Піта Удольфа. Нідерландський садівник перетворює парки і сквери мегаполісів в квітучі прерії і луки. І хоча до нас цей тренд ще не дійшов, Оксана переконана, що з аборигенних рослин можна зробити чудові декоративні композиції, які будуть подобатися мешканцям і виконувати свою природну функцію, зокрема приваблювати комах.
«Зупинятися на цьому ми не збираємося. Хочемо впродовж цього сезону цвітіння збирати насіння, а наступного року робити окремі ландшафтні композиції, скомпоновані з місцевих видів рослин. Наприклад, в сквері росте шість видів конюшини, тому з них можна зробити окрему клумбу», – ділиться планами Оксана.
А ще вона додає, що велика перевага проєкту у тому, що він малозатратний, не вимагає завезення ґрунту чи посадкового матеріалу, а тому дає багато простору для експериментів.
Публікація є частиною проєкту «Зелена партисипація в дії» громадської організації «Плато». Про різнотрав’я та інші природоорієнтовані ідеї можна дізнатися з «Каталогу зелених рішень» за посиланням. Проєкт втілюється за підтримки міськради у межах конкурсу «Зробимо Львів кращим!»
Ірина Роговик, Анжеліка Зозуля
Світлини Ірини Роговик
