Фото: Богдан Ємець
Львівський лісопарк «Погулянка» розташований на південному сході міста, між вулицями Пасічною, Вашинґтона, Зеленою та Личаківським кладовищем.
У ХVІІ ст. власником місцевих ґрунтів був львівський бургомістр Ян Аттельмаєр (Attelmajer), якому у 1641 р. вдалося за малу суму 6 злотих на рік взяти в оренду міські лани, що сягали майже Снопкова і Винників. Тут він розселив селян-орендарів і заснував пасіку («аттельмаєрівська пасіка»).
Літографія А.Ланге із зображення пивного саду на Погулянці. Джерело: polona.pl
Спадкоємцем Аттельмаєра був його зять Мацей Кучанкович. У 1672 р. маєток був повністю знищений турками.
У 1810 р. за 20000 злотих ця територія перейшла у власність адвоката Франциска Венґлінського відомого у Львові своєю підприємливістю. Саме за часів Венґлінського місцевість отримала назву «Погулянки», або ж «ліска Венґлінського».
Дата: 2014
Джерело: wikimedia.org. Автор: NataZajigalka. Ліцензія
У 1821 p. від спадкоємців Венґлінського Погулянку за 5060 голландських дукатів отримав власник ресторану Йоган Дістль (Diestl) і заклав тут «пивний сад».
У 1848 р. новий власник Йоган Кляйн (Klein), отримавши Погулянку від спадкоємців Дістля за 15500 золотих ринських, розібрав старі будівлі, частково осушив ставок і поставив на його місці бровар. Тодішня Погулянка приваблювала городян, головним чином, пивом Кляйна, яке вважалось кращим у Львові. Споживалося воно на місці, у ресторані, який славився також пирогами та смаженими курчатами. На Погулянці можна було скуштувати й морозива, яке виробляли у літньому павільйоні цукерні Майсона.
Етикетка бровару Кляйна на Погулянці, на місці якого збудують львівський винзавод. Джерело: photo-lviv.in.ua
Із появою промислових об’єктів і початком спекулятивної забудови околиць, Погулянка дещо втратила свою роль відпочинкової зони. За Першої світової війни її букові дерева були порубані на дрова, стежки позаростали. Погулянка здичавіла.
Водна комора
Споруда розташована на крутому схилі пагорбу, зліва від дороги до Львівського винзаводу, неподалік від Центру творчості дітей та юнацтва.
Центр творчості дітей та юнацтва
Вид на Центр творчості дітей та юнацтва
Дата: 2014
Джерело: wikimedia.org. Автор: NataZajigalka. Ліцензія
Оскільки «водна комора» глибоко врізана у схил, фасад по боках підпирають два масивні контрфорси, складені як і вся споруда,прикрашені рельєфними зображеннями морських німф-нереїд у вигляді напівжінок-напівриб, що тримають у руках дари моря: мушлі та гілки коралів. Автором цих алегорій стихій води, за припущенням мистецтвознавця Юрія Бірюльова, був львівський скульптор Пауль Ойтеле (Paul Eutele; 1804-1889).
Творець: Юліан Дорош
Видавець: «Мікроскоп пана Юрка», Львів
Дата: 1946-1990
Розмір ресурсу:
Правове регулювання: Андрій Дорош
Водозбірник на Погулянці. Сучасні фото
Джерело: photo-lviv.in.ua
Міський парк «Погулянка» створено у 1940 р. Тоді почалися роботи з розчистки і впорядкування території паркового масиву, з’явилися водойми уздовж головної алеї. За німецької окупації роботи в парку зупинились, але після війни були поновлені.
Трамплін на Погулянці.
Джерело: photo-lviv.in.ua
Парк розташований у південно-східній частині Львова, в долині потоку Пасіка та на узгір’ях, що її оточують, на схід від середмістя. Пасіка, зливаючись у підземному колекторі з потоком Сорока (під кінцевою ділянкою просп. Шевченка), дає початок річці Полтві. Пагорби Погулянки формують частину Львівської височини.
Дата: 2014
Джерело: wikimedia.org. Автор: NataZajigalka. Ліцензія
На карті сучасного Львова лісопарк «Погулянка» займає територію у трикутнику між вулицями Пасічною (на північному сході), Зеленою та Вашинґтона (на півдні), а також Банаха (на північному заході). До головної алеї веде вулиця Погулянка. Доїзд – трамваєм № 7, кінцева зупинка якого знаходиться поруч з головним входом.
Північна частина парку межує з територією колишньої Цетнерівки – ботанічним садом Львівського університету. Біля північно-західної межі стоїть будівля Центру творчості дітей та юнацтва Галичини (Вахнянина, 29); на жаль, з її спорудженням у 1984 р., природний ландшафт західної частини Погулянки значною мірою втратив свій характер. Далі, на місці колишнього бровару Кляйна, знаходяться занедбані будівлі винного заводу (вул. Погулянка, 26).
У глибині парку розташовується колишній костел монастиря вірменських бенедиктинок – нині церква Матері Божої Неустанної Помочі УГКЦ.
Колишній костел вірменських бенедиктинок на Погулянці
Джерело: photo-lviv.in.ua
На південному сході у парковий масив дугою входить нова житлова забудова вул. Шафарика.
Читайте також: Вулиці Львова. Діти і квіти Погулянки
Композиційною віссю лісопарку є центральна алея, уздовж якої облаштовано штучні ставки. Ця алея йде через долину, яка поділяє парк на дві частини – північно-східну та південно-західну. Вона є продовженням вулиці Погулянка і веде до вул. Пасічної та Вашингтона.
Погулянка, початок 1950-х років
Творець: Юліан Дорош
Видавець: «Галицька брама», Львів
Дата: 1952
Правове регулювання: Андрій Дорош
Схилами навколишніх пагорбів прокладено прогулянкові маршрути, вписані у рельєф. Стежками можна перейтися периметром парку, дістатися оглядових майданчиків та кількох входів, розташованих з різних боків «Погулянки».
«Погулянка» має площу 100,33 га.
Щоб більше дізнатися про інші паркові зони Львова, варто клікнути на посилання, що є на цій карті.
Інформація та фото: lvivcenter.org
Марія Стахів
