Понад 70 біографій львівських ОУНівців викладуть у мережу. Історія «Ліди»
Життєві історії підпільників ОУН зі Львівщини можна переглянути онлайн.
фото: cdvr.org.ua
фото: cdvr.org.ua

16 жовтня 2016, 10:10

Центр досліджень визвольного руху опублікує в електронному архіві українського визвольного руху колекцію з 78 персональних справ з архіву Служби безпеки ОУН Сокальської округи, що на Львівщині. Про це повідомляють у Центрі досліджень визвольного руху.

«78 документів автобіографічного змісту відтепер можна переглянути онлайн. Папери було знайдено серед 300 документів СБ ОУН наприкінці травня 2016 року в господарстві дядька народного депутата Володимира Парасюка», — йдеться в повідомленні.

Фахівці Центру досліджень визвольного руху відразу ж розпочали реставрацію сокальського архіву, перша колекція якого вже у вільному доступі. А за участі історика Володимира Мороза почали працювати над ідентифікацією учасників підпілля.

«Головною перешкодою в ідентифікації був брак дослідників, які б орієнтувалися в історії підпілля в Сокальській окрузі. На жаль, померли майже всі учасники боротьби, які знали згаданих в документах осіб», — говорить Володимир Мороз.

Читайте також: Неподалік Львова виявили унікальні документи визвольного підпілля

Серед найцікавіших дослідники виділяють біографію Софії Лагодич, що діяла під псевдо «Ліда». У 1953 році її арештували та помістили до тюрми на Лонцького. Під час допитів вона нічого не сказала ні про себе, ні про кого зі свої побратимів. Говорити відмовлялась під приводом того, що буцімто «дала клятву мовчання перед Богом і нічого сказати не може». Через це її примусово запроторили до психіатричної лікарні. Активна діячка підпілля ОУН Софія Лагодич (псевдо «Ліда»), що більш як 10 років підпільно діяла в складі організації на Львівщині .

Історики кажуть, що така деталізована інформація з життя діячів пролиє світло на ще не досліджені сторінки історії України. «Така кількість біографій підпільників дасть нам змогу досить детально прослідкувати життя конкретних людей, що спонукало їх долучитися до націоналістичного руху, в деяких випадках і арешти органами радянської держбезпеки та те, як вдалося звільнитися», — зазначив керівник Архіву Центру досліджень визвольного руху Андрій Усач.

Переглянути колекцію персональних справ можна на сайті Е-архіву українського визвольного руху за посиланням.

Опублікувала Наталія Середюк

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

CityLife
Чого ми не знаємо про Романа Шухевича та як Львів сформував генерала УПА
Про Романа Шухевича (30.06.1907 – 05.03.1950) багато сказано-написано, але його життя і боротьба не перестають викликати інтерес та дискусії. Знаний за псевдо Білий, Дзвін, Роман Лозовський, Степан, Чернець, Чух, Тур, Тарас Чупринка, Головний командир Української повстанської армії (УПА) став символом незламності та боротьби за незалежну Україну. Його життя, сповнене викликів, рішень та відповідальності, нерозривно пов'язане зі Львовом. Тут він народився, формувався як особистість і прийняв свій останній бій. Сьогодні, 5 березня, минає 76 років з дня його смерті.
Hero Image

05 березня, 08:15

Цей матеріал, який започатковує рубрику «Постать», про ключові етапи життя Романа Шухевича і його багатогранність як лідера, інтелектуала та людини. Він базований на розмові у межах «Клубу експертів та експерток» з Олесею Ісаюк – кандидаткою історичних і докторкою гуманітарних наук, науковою співробітницею Центру досліджень визвольного руху і музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького». Вона є авторкою праць про життя та діяльність Романа Шухевича, книжок «Роман Шухевич» (КСД, 2015) і «Роман Шухевич...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon
Війна
«Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
До Дня захисника та захисниць, який цього року вперше відзначаємо 1 жовтня, Тvoemisto.tv розповідає історію боротьби за Україну двох поколінь однієї сім’ї – народного артиста Андрія Хавунки, бійця 103-ї бригади Сил тероборони, та його дідуся Григорія, який був зв’язковим ОУН.

01 жовтня 2023, 16:42

Андрій Хавунка – гітарист і вокаліст ансамблю «Орфей», а тепер військовий 103-ї бригади Сил тероборони ЗСУ (позивний «Хава») бере до рук гітару, яку мав при собі на війні, і співає бандерівську пісню, яку чув у дитинстві від свого діда: «Подай, дівчино, руку на прощання». Співає так, що сліз не спинити: Подай, дівчино, руку на прощання, Може, в останній вже раз. Прийшла година, час іти до бою, Мушу сповняти свій наказ Ми йшли до бою темненької ночі, А ясні зорі нам сіяли, Гармати били, а ми наступали, Один по одному падали… Андрій від народження є затятим греко-католиком і бандерівцем...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"