Про датчики та мізки в енергетиці
Оскільки енергетика – це та точка, де є найбільший потенціал економії, розпочинати новації варто саме із неї. Ключова проблема енергетики будь-якого міста України сьогодні – це так зване «паразитне споживання».
«Розумними» тут можуть бути найпростіші пристрої. Якщо ми додамо можливості автоматизації до банальних світильників на сходових клітинах, ми побачимо, що, як правило, ця лампочка 95% часу освітлює приміщення, в якому нікого немає. Такими невеличкими, дрібними кроками можна досягти значної економії. А там, де є економія, вивільняються гроші, які можна спрямувати на підвищення комфорту.
На жаль, втрати теплової та електричної енергії в Україні надзвичайно високі, зокрема через неадекватне регулювання енергосистем. Навіть якщо в стару, консервативну жорстку систему ми додаємо трішки мізків, то чим більше мізків ми додаємо, тим ефективнішою ця система стає і вартість економії може значно перевищувати вартість вкладень. Українські міста можуть економити до 40% енергії.
Справжній патріотизм сьогодні – енергетичний
Найчистішою енергією є та, яка міряється в «негаВатах», тобто енергія, яка не спожита – та, яку не потрібно виробляти. Відповідно, джерело енергії №1 насправді – це зміна нашої поведінки, ефективне споживання, утеплення і регулювання.
Справжній український патріот – це патріот енергетичний. Він робить все, що йому доступно для того, щоби скоротити «паразитне споживання», тому що цим паразитним споживанням дуже часто оплачені кулі та снаряди, які спрямовані проти нас та наших захисників.
Наступний етап полягає у пошуку ефективних джерел енергії. Я бачу великий потенціал в дахах. Якщо адекватно використати дахи (теплову енергію сонця, геліоколектори), ми можемо радикально скоротити опалювальний сезон. Також я бачу надзвичайно великий потенціал у використанні місцевої енергетики, починаючи від обрізки дерев і міських відходів, які можна спалювати.
Звісно ж, великий потенціал також у сонячної енергетики. Але багато чого можна досягти не лише використовуючи відновлювані джерела енергії, але, насамперед, міняючи поведінку. Тому я переконаний, що дані і поведінка – це прекрасні джерела енергії, нічим не гірші за сонячні батареї.
Вийти за межі своєї квартири
Я думаю, скоро ми станемо доволі енергопатріотичною країною. Зробити це нас змусить розуміння того, що не зовсім патріотично годувати окупантів і що ці гроші ми можемо спрямувати на кращі потреби.
Як багато українців, ідучи з дому, прикручують батареї? У більшості немає навіть такої технічної можливості. Тим часом, для прибалта це норма. Уявляєте, скільки б ми зекономили, якби, їдучи десь за місто чи на роботу, ми просто прикручували батареї з 21 градуса до 14. Така поведінкова зміна дала б для нашої країни шалену економію.
У нас шалена кількість невикористаних ресурсів – термомодернізація, утеплення, ефективна вентиляція, ефективні вікна, ефективне освітлення. Тут є дуже багато ресурсів для економії.
Найкраще, що люди можуть робити зараз, – це вийти за межі своєї квартири і почати спільно діяти. Адже коли ми хворіємо, ми не лікуємо лівий мізинець – ми лікуємо весь організм. Наші будинки хворі. Нам треба їх лікувати усім разом, а не тільки одну квартиру чи одні двері.
Про таймер на пралці
Зранку та ввечері в енергомережі ми маємо пік споживання. Ввечері цей пік найвищий. Щоб забезпечувати електроенергією українських споживачів в період вечірнього піку, відбувається перетік енергії із російської енергосистеми. Тобто, фактично, вмикаючи ввечері пральну машинку, ми купуємо енергію в Росії.
Однією з причин цього піку є нераціональна структура споживання. Якби 2 мільйони українських домогосподарств перемістили своє споживання в нічний період (зсувом часу роботи пральних машин, духовок, посудомийок, в кого вони є), доволі добре могли б вирішити цю проблему. Нам не треба будувати ще кілька енергоблоків, нам треба просто кільком мільйонам людей пояснити: люди, якщо ви патріоти і свідомі громадяни, ваша пралка може працювати вночі.
Розумне місто – важливий крок до ефективності
Як найпростішу ілюстрацію принципів розумного міста можу розказати історію мого товариша, який став свого часу енергоменеджером такого невеличкого та славного міста, як Долина (зараз він став першим заступником міського голови). Мій товариш розповів, що як тільки вони запровадили подобовий облік споживання енергії, одразу ж побачили, де і в якій школі на вихідних гуляли весілля, де в якому дитсадку залишили відкритий кран або де прорвало трубу. Це один із базових принципів. Якщо ми отримуємо дані не один раз на місяць, а маємо їх на якійсь часовій шкалі, керуючись цими даними, можемо виявити багато важливих тенденцій та явищ.
Головне – відмовитися від патерналістичного мислення. Я – громадянин, я – господар, я тут живу, я відповідаю за це середовище. Коли є оце колективне «Я», чи колективне «Ми», то можна вийти на дуже багато хороших результатів. Один із прикладів – закуповувати утеплюючі матеріали разом набагато вигідніше, ніж поодинці. Ефект від цього теж набагато кращий.
Записала Наталя Горбань
