Сьогодні, 27 вересня, християни східного обряду відзначають свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. Це одне із дванадцяти найважливіших свят церковного року.
Цього дня прославляється добровільна жертва, принесена Богом заради спасіння людства, – розп’яття Сина Божого, Ісуса Христа. Після розп’яття хрест, що був до того знаряддям страшних тортур і ганебної кари, став християнською святинею, символом всеохоплюючої любові, перемоги життя над смертю.
Це свято відзначається в пам’ять знайдення Чесного і Животворчого Древа Хреста Господнього рівноапостольною царицею Єленою (326р.), а з VII ст. з цим днем стали поєднувати спомин про повернення Животворчого Хреста з Персії грецьким імператором Іраклієм (629 р.).
Історія свята
Після зруйнування Єрусалиму язичники намагалися повністю знищити спогади про священні місця. Імператор Адріан наказав засипати землею Голгофу і Гріб Господній, а на штучному пагорбі поставити капище язичницької богині Венери і статую Юпітера. На це місце збиралися язичники і здійснювали ідольські жертвопринесення.
Через 300 років Гріб Господній і Животворящий Хрест знайшли християни. Це сталося при рівноапостольному імператорові Костянтині Великому, першому з римських імператорів, який припинив гоніння на християн. Він дуже сильно хотів відшукати Хрест, на якому був розп’ятий Господь наш Ісус Христос. Для цього імператор відправив свою матір, царицю Олену, яка і виконувала це доручення.
Прибувши до Єрусалиму вона повеліла знищити язичницькі капища і статуї. Розшукуючи Животворящий Хрест, цариця розпитувала християн та іудеїв, упродовж тривалого часу її пошуки залишалися безуспішними. Нарешті, їй вказали на одного старого єврея на ім’я Юда, який повідомив, що Хрест лежить там, де стоїть капище Венери.
Капище зруйнували і, звершивши молитву, почали копати землю. Незабаром виявили Гріб Господній і неподалік від нього три хрести, дощечка з написом, зробленим за наказом Пилата, і чотири цвяхи, що пронизали тіло Господа. Щоб дізнатися, на якому з трьох хрестів був розп’ятий Спаситель, Патріарх Макарій по черзі поклав хрести на одного небіжчика, якого проносили недалеко від того місця. Коли був покладений Хрест Господній, мрець ожив. Побачивши воскреслого, всі переконалися, що знайдено Животворящий Хрест.
Християни прийшли поклонитися Святому Хресту. Вони просили святителя Макарія підняти святий Хрест, щоб всі могли, хоча б здалеку побачити Його. Тоді Патріарх і інші священнослужителі почали високо піднімати Святий Хрест, а народ виголошував: “Господи, помилуй”, і благоговійно поклонявся Чесному Древу.