У Музеї Митрополита Андрея Шептицького у Львові реставрують віднайдену надбрамну ікону покровителя сиріт святого Вінсента, створену у XVIII століття. Про це повідомили на сторінці музею.
Образ віднайшли над дверима до музею після демонтажу стін і туалетів, збудованих у радянські часи. Художниця-реставраторка Ірина Гірна, розпочавши роботи, виявила під іконою ще більш ранні, барокові розписи, імовірно, створені ще при будівництві колишнього монастиря.
Читайте також: Всі Шептицькі знають про музей. Про що мріє племінник митрополита, який переїхав до Львова
У музеї зазначають, що стіну з туалетами та «глухе подвір'я» у будівлі музею звели у радянський період, коли в комплексі колишнього монастиря отців-реформаторі перебували жіноча колонія та школа міліції. Зараз тут, на вул. Кривоноса, 1 розташовано храм святого Климентія Шептицького та Музей Митрополита Андрея Шептицького. Стіну демонтували на початку червня, коли отримали необхідні дозволи, оскільки будівля є пам’яткою архітектури.
«Коли ми демонтували стіну, виявили нішу над дверима. І коли з неї забрали цеглу, побачили образ. Він з кінця 18 століття, намальований на тиньку, технікою секкофрески («сухої фрески»). Її потім кілька разів поправляли, але, на щастя, це фарба вапняна, тому нічого страшного не зробили. Але під цим образом ми відкрили дуже цікаву знахідку часів отців-реформатів, що були першими господарями цієї обителі. Ікона святого Вінсента вже часів, коли цей монастир передали сиротинцю. Але під нею є ще одна ніша. Вона кольорована рожевим, а знизу маємо ще один гарний бароковий орнамент з вазою», – каже реставраторка Ірина Гірна.
З її слів, у більш давній ніші могла стояти якась скульптура, яка не збереглася. Імовірно, коли у будівлі розмістився сиротинець, нішу замурували, а зверху намалювали святого Вінсента – покровителя сиротинців та сиріт.
Наразі реставраторка закріплює розписи та відкриває частину давнішого розпису. У музеї зауважили, що однозначно збережуть та експонуватимуть розписи обох періодів. Завершити реставрацію планують до середини серпня.
