У Соборі Святого Юра презентували альбом листів Блаженного Климентія (Казимира графа Шептицького)

2028 0
Особливу цінність альбому представляють не тільки одкровенні листи, але й унікальні сімейні світлини.
фото: photo-lviv.in.ua

фото: photo-lviv.in.ua

Послання випадково віднайшов в італійському монастирі св. Теодора Студита «Студіон» керівник Постуляційного центру монастирів Студійського Уставу, настоятель Свято-Іванівської Лаври Студійського Уставу УГКЦ Єрм. Юстин (Бойко). Він і став упорядником листів та видання.

«Унікальність цих листів в тому, що вони проливають світло не лише на монастирський період життя архімандрита Климентія Шептицького, а й на мирський, коли у поважних галицьких колах він був знаний як Казимир граф Шептицький. Листи також частково пояснюють причину вибору ним чернечого стану в уже достатньо зрілому віці», – зазначив Єрм. Юстин (Бойко).

Благословив ідею опублікування епістолій митрополит Львівський високопреосвященний владика Ігор (Возняк) і зазначив: послання розкривають особистості авторів, адресатів, зокрема і рідного брата митрополита Андрея – Блаженного Климентія, інформує Zik.ua.

Читайте також: (Не)обмежені можливості. Особлива поетеса Анастасія Олексюк. Відео

Історична пам’ятка чітко відображає стосунки родини Шептицьких, оскільки охоплює довготривалий період: з 1881 до 1945 років і містить більше 200 сімейних світлин. Переважна частина листів були адресовані брату Станіславу Шептицькому, генералу Війська Польського.

Оригінальна мова послань – польська, перекладу на українську мову завдячують д-р Івану Матковському, який сподівається, що опублікування листів: «Наблизить українців та представників інших народів до Казимира графа Шептицького з Прилбич, який став священномучеником о. Климентієм, і дасть нам змогу пізнати цю величну постать та подивитись на світ його очима і серцем».

Читачі альбому зможуть дізнатися причини вступу автора в чернецтво, досі невідомі факти життя Шептицьких, про останні роки життя батьків та смерть матері – Софії Шептицької та свідчення очевидця подій 1941 року у Львові – вбивства в’язнів під час відступу більшовиків після оголошення Німеччиною війни СССР та багато іншого.

За графічне та мистецьке оформлення відповідала львівська художниця Леся Квик, літературні редактори - Василь Лаба, Галина Терещук, Іванна Матковська. 

Опублікувала Аліна Петренко

 

Цей матеріал було підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!