Інтернет є невід'ємною частиною нашого суспільства і все частіше сприймається як одне з основних прав людини. Поява цифрових технологій надала, зокрема і жінкам, більше різних можливостей для використання своїх здібностей, покращення якості життя, саморозвитку та внеску у добробут суспільства. Разом із тим саме через інтернет найлегше вкрасти персональні дані, порушити межі конфіденційності та стати жертвою онлайн-насильства.

Кібербулінг у цифрах

Кібербулінг є одним із видів насильства. Він може виражатись в різних формах. Наприклад, у порушенні приватного життя, втручанні до комп’ютера жертви, поширенні та маніпуляції інформацією чи зображеннями, зокрема приватного характеру.

За даними Європейського інституту ґендерної рівності, кожна третя жінка піддається тій чи іншій формі насилля протягом життя. А кожна десята зазнає тієї чи іншої форми онлайн-насильства з 15-річного віку. Це відбувається в межах екосистеми, якій характерний ґендерний цифровий розрив. Він корениться у структурній ґендерній нерівності, при якій серед тих, хто розробляє комунікаційні технології, непропорційно багато чоловіків.

Читайте також: Як постити у час тотального скролінгу

Так, практично не залишилося простору, фізичного чи віртуального, де жінки – чи це громадські діячки, чи журналістки, правозахисниці або приватні особи – не стикалися б з ненависницькими висловлюваннями, ґендерним насильством, дискримінацією. Останнє у багатьох випадках призводить до того, що жінки залишають громадський простір, закривають свої канали у соцмережах і цим обмежують свою діяльність. Крім того, ґендерне насильство в мережі впливає на фізичне та психологічне здоров'я жінок, їхнє економічне благополуччя, рівень їхньої політичної участі та присутності в мережі.

Якими можуть бути наслідки і як подбати про кібербезпеку?

Кібербезпека – це, перш за все, захищеність від того інформаційного впливу, що створює небезпеку для функціонування систем, мереж, ресурсів, а також для свідомості, морально-психологічного стану людини чи суспільства в цілому. Дотримання щоденних практик для безпеки в Інтернеті, зокрема регулярне оновлення програмного забезпечення браузера, вибір надійних паролів, блокування шахраїв тощо, дозволять захистити себе та власні дані в мережі. Інакше наслідки кібернасильства можуть проявлятися по-різному. Іноді вони призводять до зростання соціальної тривоги чи тривожного розладу, а часом навіть до депресії, соматичних захворювань.

Читайте також: Скандал з блогерами, Або чому батькам варто звернути увагу на фото дітей в соцмережах

В Україні проти кібернасильства щодо жінок бореться проєкт SafetyNet. Під час воркшопів, які заплановані в межах проєкту, кожна охоча зможе дізнатись про те, що таке кібербулінг та кібернасилля, які технології та цифрові інструменти допоможуть захистити кореспонденцію та комунікації в інтернеті, що таке кібергігєна, як не стати жертвою кібезлочинів, отримати корисні інструменти різних рівнів підтримки. Загальна мета – відкрити перспективи для майбутнього жінок та дівчаток, працюючи над тим, щоб зробити цифрову сферу для них безпечнішим простором.

Діяльність фахівців проєкту спрямована на заохочення співпраці організацій громадянського суспільства, соціальних працівників, постачальників психосоціальної підтримки, юристів, активістів, ІТ-фахівців, журналістів та експертів з кібернасилля, щоб об'єднати зусилля для покращення ґендерної рівності в їхніх суспільствах. Крім того, семінари сприятимуть обміну інформацією між учасниками на національному та міжнародному рівнях, обміну відповідним досвідом та передовою практикою, а також обговоренню проблем та можливостей. Учасники також матимуть змогу розроблити власні інструменти для надання допомоги постраждалим від кібернасилля.

Читайте також: Чи зможемо ми у Львові знайти шлях до визволення з-під влади цифрових технологій

А родзинкою проєкту є навчальна поїздка до Німеччини для ознайомлення з передовими практиками у боротьбі з булінгом в інтернеті. Усі витрати щодо участі покривають організатори. Для того, аби стати учасником, потрібно заповнити реєстраційну форму за посиланням. Долучитися до ініціативи можна на сторінці і сайті Інституту регіонального ровзитку.

Додамо, що проєкт реалізується Global Project Partners e.V. спільно з Інститутом Регіонального Розвитку за фінансової підтримки Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини.