Як зростатиме зарплата освітян із наступного року. Графік
Уряд скасовує єдину тарифну сітку, а зарплату прив’яже до прожиткового мінімуму.
ілюстративне фото
ілюстративне фото

11 липня 2019, 16:04

Учора, 10 липня, Кабінет міністрів України ухвалив постанову, що передбачає поступове зростання зарплат всіх освітян протягом 2020-2023 року. Про це повідомляє прес-служба уряду.

«Керуючись Законом «Про освіту», ухваленим 2017-го року, ми вирішили прив’язку зробити до прожиткового мінімуму, що змінюється та віддзеркалює економічну ситуацію в країні», – каже міністерка Лілія Гриневич.

До 2023 року найменший посадовий оклад освітян має зрости до 4 прожиткових мінімумів. На сьогодні мінімальний посадовий оклад становить 1,73 від прожиткового мінімуму.

Читайте також: Цьогоріч держава замовляє у вишів більше біоінженерів та менше політологів

2020-го року мінімальний оклад становитиме 2,5 прожиткових мінімумів, 2021-го – 3, 2022-го – 3,5, з січня 2023 року – 4 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Уряд замість 25 тарифних розрядів запровадить групи і підгрупи освітян, що належатимуть до трьох основних категорій: педпрацівники (7 підгруп), науково-педагогічні працівники (5), наукові працівники (4).

Лілія Гриневич наводить приклад: молодий вихователь дитсадка сьогодні разом з надбавкою щомісяця отримує 4 173 грн. 2020 року лише його оклад становитиме 6 369 грн. Досвідчений вихователь садочка із стажем, наприклад, 21 рік, отримує з доплатами 6,5 тис. грн, а наступного року буде отримувати 9,1 тис. грн без доплат, що можуть також бути нараховані окремо.

Читайте також: Більшість випускників шкіл Львова, які склали ЗНО на 200 балів, хочуть вчитись у місцевих вишах

Зарплата молодого вчителя наступного року без коштів на оздоровлення та 13-ї зарплати становитиме 7 643 грн проти 5,4 тис. грн сьогодні. А вчитель вищої категорії у 2020 році отримуватиме 10,5 тис. грн.

Зростання зарплат торкнеться і майстрів ПТУ, і керівників гуртків позашкільної освіти, і працівників вищої освіти та науки.

З 1 вересня 2019 також буде збільшено на 10% зарплату для тих освітян, кому відповідне збільшення не зробили 1 січня 2018 року.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Освіта
"Учнів більше нема, а вчитель зараз – освітній офіціант". Кращий вчитель фізики про те, як врятувати освіту
Пауль Пшенічка, визнаний кращим вчителем фізики у світі, жорстко і без прикрас аналізує проблеми вітчизняної освіти. Чому сучасна школа перетворюється на "центр надання освітніх послуг", навіщо ділити учнів за здібностями, до чого призводить ліберальне виховання та як смартфони знищують дисципліну на уроках? Читайте про іноземний досвід оцінювання та про те, що потрібно зробити, аби українська школа остаточно не скотилася у прірву.
Пауль Пшенічка / фото: Твоє місто

13 серпня, 20:30

Західний лібералізм, оцінювання та азійська дисципліна  Як можна змінити український підхід до навчання, який призвів до перевантаженості та падіння рівня знань? Лібералізм шириться не тільки в Україні. На Заході він з'явився раніше, і до нас ця біда прийшла звідти. Але вони вже оговталися...
Освіта
97% учнів середньої школи використовують ШІ. Як це змінить роботу вчителя
24,4% опитаних учнів середньої та старшої школи визнали, що хоча б раз видавали текст, створений ШІ, за власну роботу. Любов Собко, директорка школи “МрійДій”, на основі проведеного дослідження щодо використання ШІ школярами розмірковує про те, як ШІ може вплинути на роботу вчителів та як може змінитись школа.
Учні в гаджетах / фото ілюстративне

11 серпня, 20:00

7,5% школярів зізнались, що створювали дипфейки  Команда Освітньої фундації "МрійДій" опитала понад 450 учнів 5-11 класів із різних регіонів України щодо використання ними штучного інтелекту. Дослідження показало, що майже 97% підлітків уже користуються ШІ.  Водночас лише 15,1% школярів стабільно повідомляють учителям, що використовували штучний інтелект під час виконання завдань...
Освіта
Чому одні діти вчаться добре, інші - ні. Велике інтерв'ю про те, що впливає на успішність
Телефони на уроках, ChatGPT замість домашніх завдань, падіння читацької грамотності, повернення ДПА та нова старша школа — українська освіта стрімко змінюється. Разом із цими змінами виникають і нові запитання: чи справді смартфони роблять дітей менш уважними, навіщо читати великі книжки, якщо штучний інтелект може за хвилину переказати їхній зміст, та чи варто й далі вимагати від школярів лише високих оцінок. 
Діти в школі: фото / depositphotos

11 липня 2026, 10:00

Про це говоримо в другій частині розмови для Клубу експертів та експерток з директоркою Українського центру оцінювання якості освіти Тетяною Вакуленко. Першу частину про нове ДПА, використання штучного інтелекту, міфи довкола рейтингів шкіл та результати НМТ читайте за посиланням. Провал у читанні та світові тренди Дослідження PISA показують, що сильно знизилась читацька грамотність  школярів у світі, в Україні з цим теж невтішна ситуація...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"