"Будуйте, але не у високогір'ї Карпат". Еколог розповів про приховану шкоду вітроелектростанцій

За словами екологів, лише близько 3% вітрових турбін у Європі розташовані в гірській місцевості. В Україні ж вітроенергетику планують розвивати, зокрема, на високогір'ї Карпат.
Умовне фото вітряків / Getty Images
Умовне фото вітряків / Getty Images

09 вересня, 19:00

Вітрові електростанції у Європі будують переважно за межами гірських територій. У Польщі, за даними аналізу Української природоохоронної групи, вітряків у горах немає. Про це заявив еколог та провідний експерт UNCG, кандидат біологічних наук Андрій Тупіков під час дискусії в межах міжнародного екологічного кінофестивалю ECO FILM FESTIVAL by Chysto.de?! Про це йдеться у матеріалі "Твого міста".

Еколог вважає маніпулятивним твердження про те, що відновлювальна енергетика є повністю екологічно чистою. За його словами, під час будівництва вітроелектростанцій можуть вирубувати ліси, які поглинають вуглекислий газ, а також фрагментувати природні екосистеми.

"Дерево росте десятиліттями, накопичує СО2, а після вирубування цей вуглець потрапляє в атмосферу за короткий час, посилюючи парниковий ефект", – пояснив Тупіков.

Читайте також: Карпати під загрозою? Що робити вже зараз, аби їх зберегти

Окремою проблемою він називає фрагментацію лісів. Коли суцільні лісові масиви розділяють дорогами та іншою інфраструктурою, популяції тварин і рослин можуть опинитися ізольованими одна від одної.

"Спочатку вони деградують, а потім можуть зникнути", – зазначив еколог.

Скільки вітряків будують у горах

Під час дискусії еколога запитали, чому вітрові електростанції будують у європейських країнах.

За його словами, аналіз розміщення вітряків показав, що близько 3% усіх вітрових турбін у Європі встановлені в горах. У Німеччині цей показник становить близько 0,1%.

"У Польщі, за нашими даними, вітряків у горах немає. А в Україні, де відновлювальна енергетика лише починає розвиватися, ми одразу почали заходити в гори. Ніби інших місць немає", – сказав Тупіков.

На його думку, вітрові електростанції варто насамперед розміщувати на вже порушених територіях. Йдеться, зокрема, про великі відкриті агроландшафти та пагорби, де немає лісів.

Що відбувається на Руні

Заява еколога прозвучала на тлі будівництва вітроелектростанції на високогірному хребті Руна. Там планують встановити 30 вітрових турбін.

За даними Андрія Тупікова, для прокладання дороги вже знищили 32,4 га високогірних луків та вирубали 89,9 га букового пралісу. Раніше він оцінював пов'язані з будівництвом ВЕС викиди приблизно у 100 тисяч тонн вуглецю.

Еколог також наголошує, що Руна має рідкісні високогірні луки, які займають менш як 0,3% території України, та букові праліси, що формувалися століттями.

За його словами, такі екосистеми мають важливе значення для утримання вуглецю та збереження біорізноманіття.

"Ми проти того, щоб встановлювати вітряки у високогір'ї Карпат і на територіях, що мають природоохоронний статус. На решті територій – ми "за", – наголосили екологи.

Водночас одна з екологинь, присутніх у залі, зазначила, що відновлювальна енергетика загалом має менший вплив на довкілля, ніж традиційна.

"Вітроенергетика та сонячна енергетика менш шкідливі, вони не викидають СО2 в атмосферу. Якщо порівнювати 1 кВт·год електроенергії, виробленої відновлювальними джерелами за межами Карпат, з електроенергією, яку виробляють газові чи вугільні теплоелектростанції, то вітрова та сонячна енергетика завжди виграють", – поділилася Маріне Абрамян, координаторка кампанії зеленої енергетики Greenpeace Україна.

Де в Україні варто розвивати вітроенергетику, чому заповідних територій у нас менше, ніж у Європі, і які загрози сьогодні постають перед річкою Стрий? Читайте тут.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Ініціативи
«Не будуємо Мангеттен в горах». Як розвивати Карпати і не знищити їх
Що буде, якщо Карпати використати «на максимум»? Більше курортів, доріг, вітряків, туристів та інвестицій – і водночас менше лісів, природних територій та дикої природи. Саме на цій межі сьогодні опинилися українські Карпати. Поки одні говорять про гори як про потужний економічний та енергетичний ресурс, інші попереджають: без чітких правил розвитку ми можемо втратити те, що робить Карпати унікальними. Як знайти баланс між інвестиціями, потребами громад та збереженням природи – і чому Україні варто подивитися на досвід Франції? Про це йшлося на дискусії «Твого міста».
Ілюстративне фото, створене за допомогою АІ

28 вересня, 20:35

Закони є, але їх саботують Сьогодні регіон мусить балансувати між викликами енергетичної кризи, потребами релокованого бізнесу та власним статусом рекреаційної зони з унікальними європейськими екосистемами. Еколог, провідний експерт Української природоохоронної групи (UNCG), кандидат біологічних наук Андрій Тупіков переконаний, що законодавчі запобіжники є, але їх не виконують.«Незважаючи на міжнародні зобов'язання України щодо збереження видів та цінних оселищ, попри протести людей, ми бачимо, як ігнорують навіть чинні закони, бо для більшості проблем у Карпатах в українському законодавстві є запобіжники...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"