Старші за кілька поколінь: які дерева збереглися в одному з ботанічних садів Львова
Особливістю ботанічного саду є його вікові дерева.
Hero Image

сьогодні о 16:00

У Львові є місця, повз які можна проходити роками й навіть не здогадуватися, що за парканом ховається справжній зелений оазис. Одне з них – Ботанічний сад Національного лісотехнічного університету України на вулиці Генерала Чупринки, 103. Серед його дерев є ясен, вік якого сягає близько 200 років. Про це під час екскурсії в межах Днів європейської спадщини розповіли Надія Блюсюк та Лілія Коляда, передає "Твоє місто".

Ботанічний сад НЛТУ має давню історію. Його основу заклали ще у 1954 році – невдовзі після створення Львівського лісотехнічного інституту. Спочатку територія виконувала передусім навчальну функцію: студенти могли безпосередньо на прикладі живих рослин вивчати ботаніку, дендрологію та інші дисципліни.

З роками колекція рослин розширювалася, а територія перетворювалася на важливий осередок збереження рослинного різноманіття. У 1991 році на основі дендрарію, дендропарку у Львові та арборетуму в селі Страдч офіційно створили Ботанічний сад НЛТУ. Вже наступного року його віднесли до об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.Нині Ботанічний сад займає понад 26 гектарів.

Особливістю ботанічного саду є його вікові дерева. Неподалік одне від одного тут ростуть 200-річний ясен і сосна, вік якої оцінюють приблизно у 110 років. Їхні стовбури та крони помітно вирізняються серед молодших насаджень, а самі дерева є частиною історії цієї території. Тож поруч можна побачити дерева, які пережили не одне покоління людей і стали своєрідними свідками змін, що відбувалися у Львові.

Ясен

Ясен звичайний — велике листяне дерево, поширене в Україні та інших країнах Європи. Він може виростати до 30–40 метрів заввишки та жити кілька сотень років. Ясен має світло-сіру кору, потужний стовбур і розлогу крону.

Сосна чорна

Сосна чорна — хвойне дерево, яке походить із гірських районів Південної та Центральної Європи. Вона вирізняється темною, майже чорною корою та густою кроною. Дерево світлолюбне, посухостійке й може жити кілька сотень років. У міському озелененні сосну чорну цінують за невибагливість і стійкість до несприятливих умов.

Також у колекційному фонді Ботанічного саду сумарно представлено 1308 колекційних одиниць флори. Вони належать до 6 класів (Equisetopsida, Polypodiopsida, Ginkgopsida, Liliopsida, Magnoliopsida, Pinopsida), 130 родин і 512 родів.

Читайте також: 40% львів'ян уникають найпопулярнішого парку ввечері. Які великі зміни його чекають

Колекційний фонд Ботанічного саду представлений в основному рослинами із Европейського континенту (в т.ч. Середземноморські райони), Азії (Кавказ і Мала Азія, Середня Азія, Сибір, Далекий Схід, Китай, Японія) і Північної Америки. Також, у колекції трав'янистих рослин є представники із Африки, Південної і Центральної Америки, островів Тихого та Індійського океанів та Австралії. Експозиційні ділянки розміщені на території трьох об'єктів, це - дендрарій, дендропарк та арборетум. Сумарна кількількість деревно-чагарникових особин становить понад 6000 одиниць (станом на осінь 2010 року).

Цікаво, що ботанічний сад розташований у частині Львова, відомій не лише зеленими зонами, а й історичною вілловою забудовою. Неподалік на вулиці Генерала Чупринки збереглися будинки кінця ХІХ - початку ХХ століття, зокрема вілла "Подолянка", вілла Казимира Скібнєвського.

Нагадаємо, що раніше "Твоє місто" писало про те, чи назавжди зникла знаменита колись на весь світ клепарівська череха, що росла лише у передмісті Львова. Чи можна її відродити через понад 100 років і чому так звані "галицькі сорти" яблунь та інших фруктових дерев зберігаються у Польщі. Детальніше читайте тут.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Lifestyle
Куди зникли старі сади Львова: історія клепарівської черехи та “галицьких” яблунь
Про що розповідають залишки старих фруктових садів? Яку роль відіграють в екології, історичній пам’яті та культурній спадщині Львова? Чи назавжди зникла знаменита колись на весь світ клепарівська череха, що росла лише у передмісті Львова? Чи можна її відродити через  понад 100 років  і чому, так звані, "галицькі сорти" яблунь та інших фруктових дерев зберігаються у Польщі? Про це дізнавалося "Твоє місто".
Старі сади Львова

18 серпня, 20:30

Старі фруктові дерева – живі свідки міської історії"Незважаючи на активну урбанізацію, фрагменти старих садів  і до цього часу збереглися у різних районах Львова, зокрема на Знесінні, Погулянці, Клепарові, Замарстинові, Новому Світі", — зазначає  Оксана Олейнюк-Пухняк, доцентка кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології Національного лісотехнічного університету. —  Багато фруктових дерев зберіглося у верхній частині вулиці Франка, на  Софіївці та Новому Львові. Є екземпляри старих фруктових дерев на Кастелівці, на Котляревського, Сахарова,  Нечуя-Левицьго, а також в місцевості  Новий Світ, в старих садах навколо вілл на Чупринки, Коновальця...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"