Музика проти ґаджетів: чому школярі масово штурмують класи гітари та фортепіано

У той час як дітям закидають залежність від смартфонів, класи фортепіано та вокалу переповнені. Що відбувається з мистецькою освітою на Львівщині.

Музичні школи користуються популярністю серед дітей різного шкільного віку / фото зі сторінки Жовтанецької школи мистецтв

сьогодні о 14:00

Попри розвиток цифрових розваг та сучасних ґаджетів, дитячі мистецькі заклади Львівщини не втрачають популярності. Навпаки — з року в рік батьки та діти шикуються в черги, аби здобути музичну освіту. Особливо високим залишається попит на класи гітари, фортепіано, вокалу та ударних. Водночас комунальний сектор зіштовхується із суттєвою конкуренцією з боку приватних викладачів та дефіцитом педагогічних кадрів.

Про те, які спеціальності мають найбільший попит, як заклади долають кадрові виклики та скільки коштує дитяче захоплення музикою у місті та селі, з’ясовувало "Твоє місто".

Львів: повні класи, інклюзія та конкуренція за вчителя

У Львові функціонує 15 муніципальних мистецьких та музичних шкіл. Більшість із них на цей навчальний рік вже повністю заповнили ліміти зарахування, хоча в окремих закладах ще триває доукомплектування класів за напрямами духових, народних чи струнно-смичкових інструментів.

Начальниця управління культури департаменту освіти та культури Львівської міської ради Марта Бешлей у коментарі "Твоєму місту" зазначає, що мистецька освіта у Львові залишається надзвичайно затребуваною:

"Муніципальні мистецькі школи завжди мають відкриті двері для творчих дітей нашого міста. Попри будь-які виклики сьогодення, мистецька освіта у Львові залишається надзвичайно затребуваною, а новий навчальний рік демонструє високу активність серед вступників. Окремим важливим пріоритетом для шкіл є інклюзивний напрямок, заклади послідовно створюють безбар'єрне середовище та відкриті для навчання дітей з особливими освітніми потребами".

Водночас у місті спостерігається диспропорція щодо вибору інструментів. Батьки та вступники найчастіше обирають фортепіано, гітару, вокал, ударні інструменти та образотворче мистецтво. Через це закладам часто бракує викладацьких годин.

Гострим залишається і кадрове питання: комунальні школи змагаються за фахівців із приватним сектором.

"Для залучення нових фахівців, зокрема молодих викладачів, школи намагаються створювати максимально оптимальні умови праці: пропонують відповідне навантаження, гнучкий графік та різні формати роботи. Важливо залучати до викладання нових людей, зокрема студентів і випускників Музичної академії, адже це дає змогу оновлювати кадровий склад і залучати сучасні підходи до навчання", — додає Марта Бешлей.

Область: 250 гривень на місяць проти височенних приватних ставок

За межами обласного центру ситуація із зацікавленістю дітей аналогічна, хоча економічна сторона питання суттєво відрізняється.

Директорка КЗ "Жовтанецька школа мистецтв" Марія Гунька розповідає, що працює на своїй посаді з 2021 року, і за цей час попит серед дітей стабільно високий — у закладі постійно навчається близько 125–130 учнів.

"Приємно, що діти до музичної школи приходять за власним бажанням. Якщо в загальноосвітню школу вони мусять йти, то до нас біжать і маму тягнуть за руку, аби записала їх та той чи інший інструмент. Ажіотаж у нас з року в рік чималий", — ділиться Марія Гунька.

Утім, найболючішим залишається пошук викладачів — зокрема, гітаристів. Причина — величезний розрив між вартості приватних уроків та платою в комунальному закладі.

"З 2021 року шукаю викладача гітари і вже, якщо чесно, опустила руки. Вони переважно всі працюють по приватних школах або дають уроки онлайн. І це не дивно, адже людина хоче заробити: за один приватний урок гітарист бере 600–700 гривень. А у нас молодий вчитель на 10-му розряді отримує посадовий оклад трохи більше 6 тисяч гривень (плюс надбавки), через що молодь частіше обирає приватний сектор. Зате батьки все ж обирають державні музичні школи, адже у нас плата за місяць навчання лише 250 гривень", — розповідає директорка.

Також у сільських школах відчувається відсутність системного бронювання військовозобов'язаних педагогів, на відміну від загальноосвітніх шкіл, тож сюди чоловіки-музиканти і не встають у чергу.

Сучасний підхід, 9 років навчання та магія сцени: як утримують увагу дітей

Педагоги зазначають: аби втримати увагу сучасної дитини в час ґаджетів, класичну репертуарну програму доводиться адаптувати. Поруч із обов'язковою технічною основою, гамами та академічними етюдами, викладачі додають сучасні українські та світові хіти, щоб зберегти зацікавленість учня.

Скільки триває навчання та коли краще вступати

Сьогодні система мистецької освіти передбачає дві послідовні ступені: елементарний підрівень (4 роки) та базовий підрівень (5 років). Загалом це становить 9 років навчання.

Така тривалість іноді лякає батьків та самих дітей, тому керівники шкіл шукають шляхи оптимізації програмового навантаження. З огляду на це, педагоги та директори на педрадах обговорюють можливість скорочення базового підрівня до 4 років, аби навчання не здавалося дітям надто виснажливим.

Крім того, викладачі радять батькам не поспішати віддавати дитину до музичної школи з 6–7 років, тобто одночасно зі вступом до першого класу загальноосвітньої школи:

"Перший клас — це період важкої адаптації: дитина тільки вчиться читати, писати та звикає до шкільного розпорядку. Додавати сюди вивчення нотної грамоти — це надмірне навантаження. Найбільш оптимальний вік для вступу до музичної школи — це 2-й або 3-й клас, коли дитина вже повністю адаптована до навчання й може свідомо виконувати завдання", — ділиться досвідом Марія Гунька.

Навчальний процес та академічний контроль

Навчання в музичній школі — це не лише індивідуальні уроки з інструменту. Для повноцінного розвитку учні обов'язково відвідують заняття з сольфеджіо та співають у хорі. Графік зазвичай передбачає відвідування закладу двічі на тиждень (уроки тривають по 45 хвилин).

Аби відстежувати прогрес та оцінювати рівень виконання, у школах діє чітка система контролю:

Технічні заліки (відбуваються двічі на рік для перевірки техніки виконання, гам та етюдів);

Академічні концерти та іспити (також двічі на рік, де учні виконують підготовлену програму перед викладацькою комісією).

Читайте також: Кольоровий трамвай, "Дні вулиці" і велоподії: як у Львові святкуватимуть Європейський тиждень мобільності

Виступи та звітні концерти: головний стимул для юних музикантів

Попри суворий академічний контроль, найбільшим джерелом натхнення для дітей залишається можливість виходити на сцену. Для юних виконавців це шанс відчути себе справжніми артистами та показати свої досягнення батькам і громаді.

У закладах регулярно організовують тематичні та звітні концерти — до Різдва (Коляда), Шевченківських днів, Дня матері чи осінніх свят. Дитячі ансамблі, хори та оркестри виступають на заходах у своїх громадах, берть участь у регіональних фестивалях, а найкращі колективи виступають на головних сценах Львова — у філармонії, Органному залі та Оперному театрі.

Саме публічні виступи, емоції глядачів у переповнених залах та оплески є головною рекламою для мистецьких шкіл, яка щороку приваблює все нові й нові покоління вступників.