Сьогодні Карпатський регіон мусить балансувати між викликами енергетичної кризи, потребами релокованого бізнесу та власним статусом рекреаційної зони з унікальними європейськими екосистемами. Еколог, провідний експерт Української природоохоронної групи (UNCG), кандидат біологічних наук Андрій Тупіков переконаний, що законодавчі запобіжники є, але їх не виконують. Про це він розповів на дискусії "Твого міста".
Показовий приклад, за його словами, – доля петиції про порятунок Карпат, яку він започаткував пів року тому. Документ зібрав понад 26 тисяч голосів, Президент його підписав і дав доручення уряду. На останньому Карпатському саміті Президент заявив, що Карпати мають трансформуватися.
Найгучніший кейс – полонина Руна. Висновок з оцінки впливу на довкілля, за словами експерта, містить багато неточностей і прогалин, а проєкт розбивали на частини методом "салямі-слайсінгу" – улюбленим, як він каже, методом колишнього міністра Соболєва.
Читайте також: Знищення Карпат заради вітряків. Репортаж з полонини Руна, яка стала будмайданчиком
Обіцяного постпроєктного моніторингу немає, а прокуратура та екоінспекція на звернення не реагують. Інспекція відмовляється виїжджати, бо звернення подала громадська організація, хоча Конституційний суд прирівняв такі звернення до звернень громадян, і за ними раніше виїжджали на перевірки. Слова чиновників розходяться з реальними діями і в інших проєктах.
Що буде, якщо Карпати використати "на максимум"? Більше курортів, доріг, вітряків, туристів та інвестицій – і водночас менше лісів, природних територій та дикої природи. Саме на цій межі сьогодні опинилися українські Карпати. Поки одні говорять про гори як про потужний економічний та енергетичний ресурс, інші попереджають: без чітких правил розвитку ми можемо втратити те, що робить Карпати унікальними. Як знайти баланс між інвестиціями, потребами громад та збереженням природи – і чому Україні варто подивитися на досвід Франції? Про це йшлося на дискусії "Твого міста". Читайте за посиланням, відео — тут.
