Проблеми із дотриманням природоохоронного законодавства в Карпатах не обмежуються ситуацією на полонині Руна. Про це заявив народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко під час дискусії "Твого міста".
За його словами, одна з проблем полягає в тому, що місцеві громади самі підтримують рішення, які можуть шкодити довкіллю.
Як приклад Бондаренко навів санітарні рубки у національних парках. За його словами, директори парків не завжди можуть пояснити необхідність таких рубок, оскільки вони можуть бути способом наповнення бюджету парку та виконання домовленостей із громадами, які потребують дров.
Окремо парламентар виступив проти джипінгу в Карпатах.
Бондаренко заявив, що виступає проти джипінгу "в будь-якій формі на території Карпат" – не лише на територіях природно-заповідного фонду, а й у лісах, де ростуть червонокнижні види.
За його словами, законопроєкт про заборону джипінгу, який два роки тому надійшов від міністерства, не вирішує проблему, тому потрібні стратегічні, а не точкові зміни.
Що відбувається з полониною Руна
Щодо ситуації на полонині Руна Бондаренко визнав, що державні органи допускали зловживання під час видачі дозвільної документації.
Після виїзного засідання парламентського комітету профільні відомства, зокрема ДІАМ, Мінвідновлення та Мінінфраструктури, визнали неприпустимим розбиття одного об'єкта на частини для подання окремих запитів.
Водночас Бондаренко заявив, що слова президента про розвиток Карпат, на його думку, були "дещо перекручені". За його словами, йшлося не про тотальну забудову Карпат, а про використання регіону як частини потенціалу країни, зокрема енергетичного.
Читайте також: Знищення Карпат заради вітряків. Репортаж з полонини Руна, яка стала будмайданчиком
Водночас депутат не вважає, що чинне законодавство дає підстави автоматично заборонити будівництво вітрових електростанцій на карпатських хребтах, якщо всі необхідні процедури та оцінку впливу на довкілля проведено законно. Він пропонує винести питання на ширше суспільне обговорення.
За його словами, без такого рішення громадськість щоразу буде шукати юридичні підстави для оскарження конкретних проєктів. Водночас такі підстави є не на всіх територіях – десь діють обмеження Смарагдової мережі чи охоронний статус червонокнижних видів, а десь таких обмежень немає.
За словами Бондаренка, громада полонини Руна сама обрала варіант із енергозабезпеченням та погодила розташування об'єкта.
Він пов'язує це з недоліками децентралізації. На його думку, після передачі громадам додаткових повноважень не було створено достатніх механізмів контролю за дотриманням законодавства.
Він вважає, що принцип, за яким громада може не переобрати голову на наступних виборах, не завжди працює як механізм запобігання порушенням.
Що буде, якщо Карпати використати «на максимум»? Більше курортів, доріг, вітряків, туристів та інвестицій – і водночас менше лісів, природних територій та дикої природи. Саме на цій межі сьогодні опинилися українські Карпати. Поки одні говорять про гори як про потужний економічний та енергетичний ресурс, інші попереджають: без чітких правил розвитку ми можемо втратити те, що робить Карпати унікальними. Як знайти баланс між інвестиціями, потребами громад та збереженням природи – і чому Україні варто подивитися на досвід Франції? Про це йшлося на дискусії «Твого міста». Докладніше тут.
