Попри заборону джипінгу: на гору Гимба щодня їздять позашляховики та квадроцикли

Торік на Закарпатті заборонили рух позашляховиків до вершини та обіцяли встановити обмежувальні знаки, однак туристи знову фіксують масовий заїзд на гору.
Гора Гимба / фото з відкритих джерел
Гора Гимба / фото з відкритих джерел

сьогодні о 13:38

У серпні 2025 року регіональна комісія ТЕБ та НС на Закарпатті тимчасово заборонила рух позашляховиків до вершини гори Гимба, пообіцявши встановити там обмежувальні знаки. Проте, вже через рік туристи повідомляють, що джипери продовжують їздити на одну з найвищих вершин Боржави. Відповідне відео опублікувала туристка Христина Жук.

Читайте також: Чому закони не працюють у Карпатах: у Раді назвали головну проблему

На відео люди на позашляховиках їдуть на вершину гори Гимба.

"На Закарпатті заборонений джипінг до вершини гори Гимба у Пилипці. До вашої уваги як Закарпатська ОДА контролює виконання власних рішень. Ніяк, отак і виглядає популізм. На горі десятки джипів, ендуро, квадрациклів і тд ЩОДНЯ нищать гору. На вершині вже випалена земля, просто пустеля", — зазначила у дописі Христина Жук.

Як зазначають у ZAXID.NET, вони намагалися дізнатися у Закарпатської ОВА, чи діє зараз заборона на проїзд джипів до вершини Гимби та чому на Боржаві досі не встановили обмежувальні знаки. Коментувати ситуацію телефоном там відмовилися, пообіцявши розглянути запит у письмовому вигляді. На момент публікації матеріалу редакція відповіді не отримала.

Еколог МБО "Екологія – Право – Людина" Анатолій Павелко наголошує, що проблема збереження гір впирається у свідомість на всіх рівнях: громадян, керівників органів влади, бізнесу, вищих посадових осіб. Про це він говорив на дискусії "Твого міста". Читайте текст дискусії за посиланням, відео — тут.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Ініціативи
«Не будуємо Мангеттен в горах». Як розвивати Карпати і не знищити їх
Що буде, якщо Карпати використати «на максимум»? Більше курортів, доріг, вітряків, туристів та інвестицій – і водночас менше лісів, природних територій та дикої природи. Саме на цій межі сьогодні опинилися українські Карпати. Поки одні говорять про гори як про потужний економічний та енергетичний ресурс, інші попереджають: без чітких правил розвитку ми можемо втратити те, що робить Карпати унікальними. Як знайти баланс між інвестиціями, потребами громад та збереженням природи – і чому Україні варто подивитися на досвід Франції? Про це йшлося на дискусії «Твого міста».
Ілюстративне фото, створене за допомогою АІ

28 вересня, 20:35

Закони є, але їх саботують Сьогодні регіон мусить балансувати між викликами енергетичної кризи, потребами релокованого бізнесу та власним статусом рекреаційної зони з унікальними європейськими екосистемами. Еколог, провідний експерт Української природоохоронної групи (UNCG), кандидат біологічних наук Андрій Тупіков переконаний, що законодавчі запобіжники є, але їх не виконують.«Незважаючи на міжнародні зобов'язання України щодо збереження видів та цінних оселищ, попри протести людей, ми бачимо, як ігнорують навіть чинні закони, бо для більшості проблем у Карпатах в українському законодавстві є запобіжники...
Ініціативи
Знищення Карпат заради вітряків. Репортаж з полонини Руна, яка стала будмайданчиком
18 вересня на міжнародному економічному форумі в Буковелі український президент Володимир Зеленський офіційно дав “зелене світло” спорудженню в Карпатах численних вітрових електростанцій. Хоча вже роками екологи б'ють на сполох – розвивати вітрову енергетику у високогір'ї є неприпустимо з точки зору шкоди унікальній екосистемі. “Твоє місто” на прикладі будівництва ВЕС на полонині Руна розповідає, яка ціна такої відновлювальної енергетики. 
Полонина Руна з ілюстрованими вітряками / Фото створене за допомогою ШІ

24 вересня, 20:00

“Руйнування Карпат упаковують в обгортку європейської інтеграції” “Карпати можуть стати постачальником енергії для Європейського Союзу, а не просто транзитним регіоном», – заявив президент Зеленський під час Карпатського економічного форуму, додавши, що реалізовані на території українських Карпат проєкти посилять енергетичну незалежність від Росії, зокрема й для країн ЄС.  Серед іншого він озвучив пропозицію розвинути Карпатський вітроенергетичний кластер потужністю 1,5 гігавата. Екологи, поділивши цю цифру на потужність однієї вітрової турбіни, порахували, що мовиться про три сотні вітряків у межах Карпат...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"