3,5 тисячі документів енкаведистів про боротьбу з УПА стали доступними онлайн
Документи висвітлюють діяльність українських повстанців, містять інформацію про склад та озброєння українського підпілля.
фото: ілюстративне/укрінформ
фото: ілюстративне/укрінформ

08 листопада 2021, 16:55

3,5 тисячі документів Внутрішніх військ НКВД про боротьбу з українським визвольним рухом стали доступними онлайн на сайті Електронного архіву українського визвольного руху у колекції «ВВ НКВД проти українського визвольного руху 1944-1945 роках». Цифрові копії архіву, що вивезли з України до Росії у 1980-х роках, оприлюднив Центр досліджень визвольного руху.

Збірка документів проливає світло на протистояння Внутрішніх військ НКВД Українського округу, штаб якого розташовувався в Рівному, з Організацією українських націоналістів та Українською повстанською армією. Документи охоплюють події, що мали місце в 1944-45 роках на Волині, Рівненщині, Тернопільщині, Львівщині, Івано-Франківщині. Рідше трапляються події, зафіксовані на Житомирщині, Хмельниччині, Вінниччині, території сучасних Румунії та Польщі.

Читайте також: Якою була вулиця, названа на честь провідника Листопадового Чину у Львові

Документи висвітлюють діяльність українських повстанців, містять інформацію про склад та озброєння українського підпілля. Наприклад, до колекції увійшли детальні креслення повстанських криївок, зроблені енкаведистами; списки втрат з боку повстанців; звітність про захоплену енкаведистами зброю. Також у документах містяться як плани та вказівки вищого керівництва Внутрішніх військ НКВД щодо боротьби з підпіллям, так і оперативні зведення, детальний аналіз операцій, донесення на окремих службовців. Така звітність допоможе дослідникам зрозуміти портрет службовця Внутрішніх військ того часу. Приміром, цікавими для вивчення будуть звіти про надзвичайні події та небойові втрати у лавах ВВ НКВД.

«Оприлюднені документи є цінним історичним джерелом. Вони дають глибоке розуміння того, як відбувалася війна під час війни. Разом із тим, масив документів доводить, що визвольний рух був зовсім не маргінальним явищем, як часто трактувала радянська пропаганда, а на його ліквідацію були кинуті цілі бригади Внутрішніх військ НКВД», – каже декан Історичного факультету ім. Тараса Шевченка, експерт проєкту Іван Патриляк.

Читайте також: Трагічна історія тюрми на Лонцького у Львові. Відеоекскурсія

Цифрові копії документів, що тепер доступні широкому загалу, мають майже тридцятирічну історію повернення до України. Нині оригінал архіву, ймовірно, перебуває в Москві. Його було вивезено з України наприкінці 1980-х років. Проте в середині 1990-х українським дослідникам та архівістам вдалося скопіювати близько 400 справ з архіву та повернути в Україну у вигляді мікрофільмів.

Пізніше з плівок було зроблено три копії. Одна з них потрапила до Центру досліджень визвольного руху. Маючи відповідне обладнання, дослідники зробили цифрові копії документів та опублікували онлайн документи, що охоплюють 1944-45 роки.

Додамо, що колекцію з трьох з половиною тисяч документів підготували та опублікували в межах проєкту «Робимо минуле доступним: цифрове повернення вивезених архівів про боротьбу СРСР із визвольним рухом», який реалізує Центр досліджень визвольного руху спільно з Галузевим державним архівом СБУ за підтримки Українського культурного фонду.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

Трагічна історія «Тюрми на Лонцького» у Львові. Відеоекскурсія
Музей-меморіал «Тюрма на Лонцького» використовувався в ХХ столітті як політична в’язниця трьома режимами: польською, радянською та нацистською владою. Із 2009-го року – це перший в Україні музей-в’язниця жертв окупаційних режимів. Tvoemisto.tv пропонує відеоекскурсію по одному з найбільш моторошних приміщень Львова.
фото: IGotoWorld

18 листопада 2016, 16:06

Заступник директора Національного музею «Тюрма на Лонцького» Вікторія Садова провела журналістам Tvoemisto.tv екскурсію, а наприкінці розмови показала одну з камер, де утримували відомого українського політика, публіциста та політичного в’язня СРСР В’ячеслава Чорновола. Експозиція музею Експозиція «Тюрми на Лонцького» має три лінії: історія споруди, побут ув'язнених і масові розстріли в кінці червня 1941-го року...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon
CityLife
Чого ми не знаємо про Романа Шухевича та як Львів сформував генерала УПА
Про Романа Шухевича (30.06.1907 – 05.03.1950) багато сказано-написано, але його життя і боротьба не перестають викликати інтерес та дискусії. Знаний за псевдо Білий, Дзвін, Роман Лозовський, Степан, Чернець, Чух, Тур, Тарас Чупринка, Головний командир Української повстанської армії (УПА) став символом незламності та боротьби за незалежну Україну. Його життя, сповнене викликів, рішень та відповідальності, нерозривно пов'язане зі Львовом. Тут він народився, формувався як особистість і прийняв свій останній бій. Сьогодні, 5 березня, минає 76 років з дня його смерті.
Hero Image

05 березня, 08:15

Цей матеріал, який започатковує рубрику «Постать», про ключові етапи життя Романа Шухевича і його багатогранність як лідера, інтелектуала та людини. Він базований на розмові у межах «Клубу експертів та експерток» з Олесею Ісаюк – кандидаткою історичних і докторкою гуманітарних наук, науковою співробітницею Центру досліджень визвольного руху і музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького». Вона є авторкою праць про життя та діяльність Романа Шухевича, книжок «Роман Шухевич» (КСД, 2015) і «Роман Шухевич...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon
Освіта
«Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
5 березня – річниця з дня загибелі Романа Шухевича, Головного командира УПА. В 1950 році він прийняв бій у селі Білогорща під Львовом, де на нього полювали до тисячі «облавців». Одного з них він поранив, а тоді випустив собі кулю в скроню, щоб не здатися живим. У Шухевича завжди був план, часто на десятиліття. «Твоє місто» записало цю розмову торік, публікуємо її ще раз.
Hero Image

05 березня 2025, 10:05

Чого ми не знаємо про Романа Шухевича, як варто відбудувати знищений російською ракетою музей, навіщо він демобілізував УПА, як йому вдалося сім років керувати підпільною державою, навіщо він вивчав англійську в зрілому віці та чому Львів має збудувати йому пам'ятник, – у розмові з історикинею, науковою співробітницею Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Олесею Ісаюк, яка торік видала монографію «Роман Шухевич. Життя легенди». Пані Олесю, в своїй книжці ви пишете, що Шухевич демобілізував Українську повстанську армію, щоб зберегти і передати пам'ять про неї нащадкам...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"