Міська рада легалізує підпільний цвинтар на захопленій землі в Рясному
Членам садово-городнього кооперативу, на ділянки яких захопили під поховання, найімовірніше виділять нові землі.
фото: ілюстративне/unsplash.com/Edward Howell
фото: ілюстративне/unsplash.com/Edward Howell

23 грудня 2021, 15:35

Львівська міська рада планує легалізувати підпільний цвинтар у мікрорайоні Рясне. Мешканці району захопили землі садовогороднього кооперативу і ховають там померлих, міська рада планує впорядкувати поховання на цій території. Про це під час пленарного засідання сесії Львівської міської ради повідомив директор департаменту ЖКГ Олександр Одинець.

Читайте також: Окремий світ, або Все, що треба знати про поховання у Львові

«Ми напрацювали проєкт рішення виконкому. Воно встановить механізм, як навести порядок на цій території і взяти її під контроль міста. Невдовзі ми приєднаємо цей цвинтар і легалізуємо його. Там буде господарювати наше комунальне підприємство», – зазначив він.

Олександр Одинець додав, що членам садово-городнього кооперативу, ділянки яких захопили під поховання, найімовірніше виділять нові землі.

Читайте також: Як умру, то спопеліте. Або львівський шлях до кремації

Нагадаємо, у вересні цього року у поліцію Львівщини надійшла колективна заява від учасників садово-городніх кооперативів про самовільне захоплення земель, розташованих у селі Рясне-Руське Львівського району. Як повідомили учасники кооперативу, на їхніх землях організували кладовище, де проводять захоронення померлих на комерційній основі.

Приватне кладовище організував голова громадської організації «Пам’ять». Кладовище близько десяти років розросталось впритул до старого ряснянцького цвинтаря. Займає близько 6 гектарів.

За фактом відкрили кримінальне провадження за ч.1 ст.197-1 (Самовільне зайняття земельної ділянки) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання – штраф від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (це трохи більше п’яти тисяч гривень) або арешт на строк до шести місяців.

Вікторія Савіцька

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Культура
Митець, якого не змогла ув’язнити навіть система: історія Сергія Параджанова
20 липня, минає рівно 36 років зі смерті найвидатнішого режисера, сценариста і композитора.
Сергій Параджанов в одному зі своїх капелюшків. Фото: Vogue

20 липня, 18:23

Сьогодні, 20 липня, минає рівно 36 років зі смерті найвидатнішого режисера, сценариста і композитора  який не просто знімав кіно, а створив новітній стиль у кінематографі, який вражає своєю ексцентричністю до сьогодні. У часи, коли радянська влада вимагала стандарту, поведінки, яка мала бути у всіх однаковою, слів, які записували у словник правильних і тільки їх мав використовувати народ, Параджанов відкрив новий світ, де кіно може бути нетиповим явищем, а мистецтвом естетичного задоволення та прихованих образних сенсів. Чого тільки варта кінострічка "Тіні забутих предків", де вперше показано власне українську культуру, Карпати, гуцульські народні традиції...
CityLife
Колишній цвинтар в центрі Львова, або Про давню церкву, якої вже нема, і поховання козаків
Є місця у Львові, повз які ми проходимо щодня, навіть не підозрюючи про таємниці, які вони приховують під шарами асфальту. Невеликий сквер біля перехрестя вулиць Князя Романа та Івана Франка – одне з них. Колись тут височіла церква Богоявлення Господнього, а навколо неї простягався один з найбільших цвинтарів Галицького передмістя. Історики припускають, що саме тут знайшли свій останній спочинок і козаки, які загинули під час кровопролитної облоги Львова у жовтні 1648 року. Спеціально для "Твого міста" маловідомі факти про це сакральне місце розповідає старший науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України, доктор історичних наук Микола Бандрівський.
Hero Image

07 липня, 19:30

Святиня Галицького передмістя Богоявленська церква була однією з найшанованіших православних святинь тогочасного Львова. Найраніша письмова згадка про неї датується ще 1386 роком, коли дерев'яний храм слугував головним топографічним орієнтиром для всього Галицького передмістя. У 1444 році в безпосередньому сусідстві з православною церквою римо-католики розпочали будівництво свого монастиря кармелітів взутих...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"