Звинувачення УПА мають підтверджувати докази: історик про Польщу й Україну і чому не треба узагальнювати

Український історик Богдан Гудь вважає, що звинувачення членів Української повстанської армії у воєнних злочинах мають спиратися на докази, а не на політичні заяви. Він також наголошує на недостатній співпраці між українськими та польськими інститутами національної пам’яті. Про це історик говорив для Клубу експертів і експерток "Твого міста".

На питання про те, якою має бути комунікація, адже деякі історики пропонують засудити тих, хто брав участь у Волинській трагедії; а поляки кажуть, що вся ОУН-УПА – злочинці, Богдан Гудь зазначає, що діє презумпція невинуватості і звинувачення мають бути обґрунтованими.

Читайте також: Волинь-1943 як «квиток» до ЄС: чи стане історія умовою вступу України?

Гудь також наголосив, що українці не можуть відректися від ОУН-УПА, оскільки ці організації є символами боротьби за українську державність. Це розуміють навіть польські публіцисти з правими поглядами. Він згадав польського історика Ришарда Торжецького, який, за словами Гудя, писав, що ветерани Армії Крайової не сприймали УПА як армію, створену для вбивства поляків, а розглядали її як силу, що боролася за незалежну українську державу.

Читайте також: Міноборони Польщі відреагувало на інформацію про призупинення допомоги Україні

Ще однією проблемою історик назвав недостатню співпрацю між українськими та польськими інститутами національної пам’яті. За його словами, справи щодо ймовірних воєнних злочинів не доходять до завершення, а публічні звинувачення у перешкоджанні ексгумаціям не допомагають налагодити діалог.

Нагадаємо, нещодавно між Польщею та Україною спалахнув черговий конфлікт через УПА. Рішення Львівської обласної ради проголосити 2027 рік роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича нібито стало причиною призупинення постачання військового пакета допомоги від Польщі. Пізніше у Міністерстві оборони Польщі заперечили інформацію про це. Проте, депутату Львівської обласної ради та директору меморіально-пошукового центру "Доля" Святославу Шереметі заборонили в’їзд до всіх країн Шенгенської зони на п’ять років. Зараз "Доля" займається пошуком та дослідженням поховань у Ласкові.

Чому українці й поляки досі сперечаються про те, що сталося на Волині у 1943 році? І чому ця суперечка дедалі частіше виринає в політиці, соцмережах і навіть у розмовах про вступ України до ЄС? Історик і дослідник цієї теми Богдан Гудь, автор книжок польською та українською, вважає, що відповідь треба шукати не лише в роках війни, а й у землі, школах, церквах і владі, які задовго до 1943-го розводили два народи. Про це читайте у розмові зі Світланою Жаб'юк для Клубу експертів і експерток "Твого міста" за посиланням.