У німецькому Бремені знайшли жетон солдата зі Львова, якого 80 років вважали зниклим безвісти
Іван Пастернак був мобілізований, потрапив у полон, а згодом його відправили до Німеччини. Рідні втратили з ним зв’язок і не знали про його долю.
фото: мзс україни/дмитро кулеба
фото: мзс україни/дмитро кулеба

23 січня 2022, 14:40

Міністерство закордонних справ знайшло солдатів з України, яких 80 років вважали зниклими безвісти. Це історія кількох українців, серед яких Іван Пастернак зі Львова і його сім’я. Про це повідомив міністр Дмитро Кулеба.

«8 червня 1941 року Іванові виповнилося 33 роки. До служби в армії він працював кравцем. 22 червня 1941 року Третій рейх напав на СРСР, і всю територію України накрив морок Другої світової війни. Іван був мобілізований, потрапив у полон, а згодом його відправили до Німеччини. Рідні нічого не знали. Вони втратили з ним зв’язок і не знали про його долю. Як і сотні тисяч інших сімей, після війни вони отримали коротку звістку: «Пропав безвісти», йдеться в повідомленні.

Читайте також: На Львівщині цьогоріч розгрбували 15 солдатських поховань

У 2021 році в одному з районів Бремена на півночі Німеччини розпочалася підготовка до промислового будівництва. Будівельний майданчик мав бути розташований на місці засипаного піском колишнього кладовища часів ІІ Світової війни. Місцевим це місце поховання радянських військовополонених і примусових робітників було відоме як «Російське кладовище».

«Українські дипломати у Генеральному консульстві України в Гамбурзі дізналися про плани будівництва. Звісно, ми розуміли, що кладовище ніяке не «російське», а радянське, і що серед радянських військовополонених та примусових робітників могли бути українці. Ми добилися призупинки будівництва та проведення ретельного історичного дослідження, яке розкрило сенсацію», – пояснює міністр.

Після завершення війни американська армія задокументувала на кладовищі 772 поховання, але в 1947-1948 роках були перепоховані лише 456. Згодом розкопки із невстановлених причин припинили, а саме кладовище засипали двометровим шаром піску. Понад 300 поховань могли залишатися забутими, проте влада Бремена оголосила про початок масштабних археологічних розкопок. Робота розпочалася у серпні 2021 року.

Читайте також: Ми знаходимо їхні рештки на смітниках. Чому на Львівщині зупинилися перепоховання вояків

Дипломати організували поїздку п’яти студентів-археологів КНУ ім. Тараса Шевченка під керівництвом кандидатки історичних наук Тетяни Пастушенко. Із 15 по 29 серпня вони взяли участь у розкопках. Саме українські студенти виявили перші знахідки (окремі кості, солдатські номерні жетони). Серед них був і жетон № 14683, який знашов студент Олександр Глущенко. Жетон належав українському солдату Івану Пастернаку.

Міністерство внутрішніх справ звернулося до дослідників Національного музею історії України у Другій світовій війні, аби знайти його родичів, і вже в грудні пошуки дали результат. Так, знайшли у Львові сім’ю Івана – його доньку Марію Іванівну та трьох онуків, Василя, Лідію та Галину.

Додамо, що, окрім Івана Пастернака, вже знайшли ще двох українських воїнів – Сергія Селика (Зелика), уродженця Київської області 1921 р.н. та Миколу Ковальчука 1915 р.н. з Волині. Родичів Сергія спільними зусиллями з музеєм вже вдалося знайти, а родичів Миколи ще шукають. Також на розкопках ще є неідентифіковані рештки, тож незабаром можуть бути нові відкриття. Розкопки триватимуть до березня 2022 року.

Фото: МЗС України/Дмитро Кулеба

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Війна
"Мир можливий і після страшних злочинів". Канцлер Німеччини звернувся до Польщі й підтримав Україну
Мерц нагадав, що через десятиліття Німеччина та Польща змогли побудувати добросусідські відносини.
Фрідріх Мерц звернувся безпосередньо до Дональда Туска під час Конференції з відновлення України / Getty Images

26 червня, 13:52

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час виступу на Конференції з відновлення України у Гданську 25 червня заявив, що європейські країни об'єдналися навколо України задля захисту свободи на континенті. Водночас він звернувся до прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, нагадавши про історичний досвід польсько-німецького примирення після Другої світової війни. У своїй промові Мерц зазначив, що неподалік Гданська понад 87 років тому розпочалася Друга світова війна, а через десятиліття Німеччина та Польща змогли побудувати добросусідські відносини, підписавши відповідну угоду...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"