У Литві пропонують зробити 9 травня Днем пам’яті жертв геноциду в Україні
Цей день об'єднав би трагедії, пережиті українцями тоді і зараз, тобто організований Радянським Союзом Голодомор, масові вбивства, депортації та винищення.
Фото: Reuters
Фото: Reuters

16 квітня 2022, 12:42

Шість литовських парламентарів зареєстрували поправку, якою пропонується зробити 9 травня у Литві Днем пам’яті жертв геноциду в Україні. Також в цей день в країні відзначають День Європи. Про це пише Delfi, передає НВ.

Серед авторів є і представники керівних партій, і опозиції – спікер Сейму Вікторія Чміліте-Нільсен, міністри закордонних справ та юстиції, головний ініціатор та організатор – заступник спікера Сейму Паулюс Саударгас.

Читайте також: «Є всі ознаки геноциду українського народу», – директорка «Території терору»

Як зазначається в пояснювальній записці, «сьогодні світ переживає геноцид в Україні, учинений путінською Росією, яка є реінкарнацією Радянського Союзу. Таким чином, цей день об'єднав би трагедії, пережиті українцями тоді і зараз, тобто організований Радянським Союзом Голодомор, масові вбивства, депортації та винищення, і військові злочини, які скоюють сьогодні російські військові».

Аналогічне рішення ухвалив парламент Латвії, який оголосив 9 травня днем пам’яті жертв війни в Україні. Цього дня у Латвії заборонені масові заходи.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

«Розмови про повернення – це мрія повернути час». Покальчук про демографічну прірву, мігрантів і нову реальність
Друга частина розмови про кризу ідентичності із соціальним і військовим психологом, психотерапевтом Олегом Покальчуком для Клубу експертів і експерток – як холодний душ. Фокус зміщується на найболючіші питання сьогодення, про які в суспільстві воліють мовчати. Психолог пояснює, чому закордонна адаптація біженців незворотна, а їхні обіцянки повернутися – це часто лише терапевтична мрія про минуле. А також – як демографічна криза зробить залучення іноземних мігрантів неминучим, і де проходить межа між особистісною кризою та відвертою безпринципністю.
Олег Покальчук. Фото: Олег Покальчук/ Facebook

14:00

Криза ідентичності чи особистісна криза? Якщо людина через війну змінює ролі (професію, соціальний статус, регіон, країну), то перш за все мусить дати раду самій собі? Це залежить від того, наскільки людина розуміє, ким вона є – це наріжний камінь психологічної стійкості. Якщо в нас завищені самооцінка, амбіції до світу, зовнішній локус контролю і претензії до того, що світ нам щось винен (людина собі придумує, що саме), а він цього не дає – виникає образа на весь світ і на себе, крах усього. Поясню, чому ми почали з Еріксона і його книжки про підліткову поведінку...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"