Фото: Ольга Гончар

Фото: Ольга Гончар

«Наше головне завдання – вижити». Директорка «Території терору» про історію опору

2213 0
Перед війною путін пригрозив українцям, що росіяни готові показати нам справжню декомунізацію. Умовно, готові карати нас за знесені пам’ятники, що нагадують про радянський терор. Але ми їх не викинули, ми їх зберегли у музеї, щоби пам’ятати і розповідати світу про злочини росії. Про те, що таке російський терор, як нам вдавалось вистояти та про те, чи підуть росіяни далі, якщо їх не зупинять українці, розповіла під час ефіру у студії Тvoemisto.tv культурологиня, директорка Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія терору» Ольга Гончар.

Розкажіть про музей і про його експозицію.

Меморіальний музей «Територія терору» розташований на території колишнього гетто і пересильної тюрми №25. Ми досліджуємо нацистський і комуністичний терори, які були у Львові і на заході України.

Важливим елементом нашої експозиції, колекції є усні історичні свідчення українців, які були репресовані комуністичним режимом. Також у нас є ряд експонатів, демонтованих радянських монументів, із публічного простору міста Львова.

Чому ми зберігаємо ці всі монументи для історії. Чого вони нас можуть навчити зараз, у цей момент війни з росією?

Гідність і свобода закріплені у нашій Конституції як цінності, які гарантовані кожному українцю. І саме за ці цінності боролось не одне покоління українців, саме цю історію зберігає, зокрема наш музей. Тому що історія України – це величезна історія опору тоталітарному режиму. І це потрібно пам’ятати, передавати з покоління в покоління. Коли ми говоримо про тоталітарний режим, то це безліч історій терору над людиною. Зараз цей терор ми бачимо кожен день у новинній стрічці, але водночас – це історії про те, як людина вміє опиратися і залишатися людиною в найстрашніші, в найчорніші часи.

Читайте також: «У концтаборі ми знали, що союз розпадеться. з росією буде те саме», – Мирослав

Одним з напрямків нашої діяльності є збереження історій про те, як залишатися людиною у «чорний» час терору. На цю зустріч я принесла наші два видання, у них історії свідків з нашої колекції, в такий спосіб ми передаємо правду.

Вони показують, що історія повторилася. І повторилася передовсім тому, що комуністичний режим не був засуджений на міжнародному рівні так, як був засуджений нацистський режим.

Ці свідчення, зокрема, є фактажем для майбутнього суду, який відбудеться над комуністичним режимом. Зараз також час збирати історії та дані про те, що відбувається в Україні, свідчення злочинів росії проти українців. Очевидно, що те, що відбувається, є продовженням багаторічного терору і плану знищення України і української нації.

Водночас багато історій із наших експозицій, книг, з матеріалів, опублікованих в Інтернеті, розповідають про те, як люди допомагали один одному вижити. Не зважаючи на страшні зовнішні обставини, вони робили вибір бути людиною. Це відбувається і зараз. Українці не лише рятують себе – вони рятують рідних, друзів, домашніх тварин і продовжують залишатись людьми.

Читайте також: Російська армія залишилась такою, як була. Історик про Львів, біженців та крах світового порядку

У вступі до цієї книги є моя сімейна історія. На першому фото чоловік рідної сестри моєї бабусі, він народився на Русанівці. Я родом із Броварів. Він навчався у чернівецькому університеті, його репресували за участь у штучно створеному кагебістами націоналістичному гуртку. Він чекав на свій етап в ГУЛАГ в пересильній тюрмі № 25, де тепер я працюю директоркою музею.

І це відповідь на питання про свободу. В моїх дідусів і бабусь не було тієї свободи, яка є в мого покоління. І саме за це зараз воює Україна. Тому такі музеї, як наш, мають працювати.

Чи за останній час збільшилася зацікавленість до музею?

За останній місяць я дала більше 40 інтерв’ю іноземним ЗМІ і дуже багатьом журналістам ми передали контакти героїв з нашої експозиції, бо для світу з кожним днем стає очевидно, що війна в Україні – це не breaking news, а цілеспрямований план знищення України.

Дуже важливо розуміти, що музейники мають мати історичну дистанцію, щоби відрефлексувати події, які зараз відбуваються в Україні. Ми могли спокійно здійснити рефлексію щодо подій Другої світової війни. Але наразі ми є тими дослідниками, які перебувають всередині війни і всередині травми. Багато наших друзів, родичів були вбиті чи залишаються під загрозою, і ми у Львові не почуваємо себе безпечно. Тому наше завдання зараз – зібрати докази російського тероризму в Україні. Але професійний аналіз і рефлексію зможе зробити лише наступне покоління, за участі також міжнародних колег, тому що те, що відбувається в Україні, це не лише про Україну – це випробування для всього світу на буття людиною зараз.

Чи ви бачите паралелі між тим, що розповідають очевидці радянського терору, і тим, що відбувається зараз?

Методично всі засоби для геноциду зараз застосовують до українського народу. Все, як пише методичка, все з нами відбувається – це вбивство цивільних, знищення культурних об’єктів, на окупованих територіях палять книжки українською, книжки українських істориків.

Проте кардинальна відмінність у тому, що ми живемо у світі надзвичайних інформаційних технологій і злочини не вдасться приховати. І ми маємо уже дуже багато матеріалу для майбутнього суду. Це не вдасться стерти, переписати, як це люблять робити тоталітарні режими.

Наше головне завдання вижити – це частина роботи кожного українця. Тут не йдеться про «мені просто пощастило», це про силу волі, віри, роботу і можливість далі відстоювати всі права, щоби росія заплатила за все, що вона зробила з Україною.

Росія створила свою брехню, в неї повірила, і з нею прийшла на нашу землю, саме тому вона програє цю війну. Тому що вона вірить у світ, якого не існує, це буде їхнім кінцем.

Чи Україна – це все, що потрібне росії?  

Війна, яка відбувається в Україні, показує, що Росія втратила людське обличчя і втратила всі людські цінності. Все, що кожен день відбувається Україні, – знищення цивільних, гвалтування жінок, дітей, знищення тварин, випалювання землі – показує, що вони більше не люди. Поки існує така держава, є російський терор, то жодна країна в світі не може відчувати себе у безпеці. Варто згадати, що не лише Україна постраждала від російського терору, а й всі колишні радянські республіки, тому я не вірю, що ми будемо останніми.

Нагадаємо, що раніше у студії Тvoemisto.tv український психоаналітик Роман Кечур у студії Tvoemisto.tv розповів, яким він бачить Путіна з погляду психології та що може призвести до краху диктатора. Директор Інституту Українських студій у Гарвардському університеті Сергій Плохій наголосив, як українці розбили на полі бою наратив росії, що України не існує як держави. Дисидент, політв'язень та правозахисник Мирослав Маринович поділився досвідом, як росія розпадеться, як колись радянський союз. А український музикант Святослав Вакарчук окреслив становлення нової України і якою буде вирішальна битва.

Вікторія Савіцька

Фото: Іван Станіславський

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.

 

Війна і наступ Росії

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!