"На території Польщі є десятки місць, де відбувалися масові вбивства українців": Святослав Шеремета про нещодавні розкопки

У Ласкові вже знайшли понад 40 останків українців, проте дослідження ще мають тривати.

Пошукові роботи у Ласкові / фото: Інститут національної пам'яті

сьогодні о 17:56

На території Польщі є десятки місць, де відбувалися масові вбивства українців. І їх потрібно дослідити. Про це в інтерв'ю "LB.ua" розповів Святослав Шеремета, депутат Львівської облради, директор меморіально-пошукового центру "Доля".

"У Павлокомі вже стоїть пам’ятний меморіал, але розкопок там не проводили. А Ласків, Сагринь, Завадка Морохівська, Пискоровичі — це символи трагедії українців на їхніх етнічних землях (Холмщина, Надсяння, Лемківщина). Їх треба дослідити для встановлення масштабу цієї трагедії", — зазначив Шеремета.

Щодо досліджень у Ласкові, де вже знайшли останки понад 40 українців, убитих у 1944 році, він каже, що далі їх необхідно ексгумувати й дослідити. А також треба дослідити й територію цілого села.

Читайте також: "Село цілком спалене": СБУ оприлюднила архівне свідчення про вбивство українців у Ласкові

За словами Святослава Шеремети, останки можуть бути в схронах, на подвір’ях і в інших місцях по селу.

"Як свідчать спогади вцілілих мешканців Ласкова, тіла вбитих 10 днів лежали і вже почали розкладатися, поки привезли українців із сусіднього села Смолигів, які й захоронили їх (потім смолигівців також убили і, за деякими даними, поховали поблизу Смолигівського лісу. — Ред. "LB.ua"). Не те що захоронили — швидше прикопали", — пояснює Шеремета.

Він також погодився із твердженням Мирослава Іванека, що в Ласкові дуже багато місць, де можна знайти поховання. Наразі вони не забудовані і це можуть бути просто поля.

Читайте також: У Ласкові потрібно знайти останки ще 300 українців: дослідник закликає продовжити пошуки

Директор "Долі" додає, що хат у сучасному Ласкові значно менше, ніж було до 1944 року. Тому це дуже перспективний об’єкт для таких пошуків. На противагу він наводить приклад села Сагринь, яке є більш густонаселене й досліджувати його складніше.

Нагадаємо, Святослав Шеремета очолював експедицію з пошуку загиблих українців у Польщі у с. Ласково. У ході пошукової експедиції там віднайшли понад 40 остаків українців, які були вбиті підрозділами Армії Крайової та Батальонів хлопських 10 березня 1944 року.

За кілька днів, 20 жовтня, Львівська обласна рада ухвалила рішення про проголошення 2027 року роком УПА, Романа Шухевича та Олега Ольжича. У 2027 році виповниться 120 років від дня народження Шухевича й Ольжича, а також 85 років від заснування Української повстанської армії.

Шеремета був автором проєкту рішення щодо вшанування УПА. На вимогу міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського його внесли до реєстру осіб, яким заборонено в’їзд і перебування в країнах Шенгенської зони до 20 жовтня 2031 року.

Нещодавно в розмові для Клубу експертів "Твого міста" історик Богдан Гудь пояснив, чому суперечки між Україною та Польщею щодо Волинської трагедії досі залишаються гострими та як історична пам’ять може вплинути на вступ України до ЄС.

Ми також з'ясовували правду та міфи про Волинську трагедію, про 30 тисяч українських жертв того періоду, 20 тисяч з яких названі поіменно, та чому Сагринь має стати новим символом українців. Докладніше тут.

Журналіст і публіцист Віталій Портников вважає, що не може один народ обирати героїв для іншого. Також думкою він поділився під час зустрічі Клубу експертів "Твого міста". Як Україні відстоювати власних героїв читайте тут.