Їхні винаходи оцінили у Бразилії: що створили українські школярі, які привезли три медалі

Українські школярі представили на міжнародному ярмарку в Бразилії розробки у сфері астрономії, екології, спорту та медицини.
Hero Image

сьогодні о 17:59

Четверо українських школярів представили свої наукові розробки на 41-му Міжнародному науково-технологічному ярмарку MOSTRATEC, який відбувся 26–30 жовтня у бразильському місті Нову-Амбургу. Троє з них здобули нагороди. Про це повідомили в Малій академії наук України.

Цьогоріч у ярмарку взяли участь 796 проєктів із 13 країн світу. Україну представляли Катерина Паламарчук, Владислав Андрухів, Софія Гончарова та Кирило Павлюк.

Які нагороди здобули українці

Софія Гончарова, учениця Центру освіти "Оптіма", здобула медаль ІІІ ступеня в категорії "Науки про тварин і рослини". Вона дослідила хромосоми прісноводних рачків Gammarus fossarum із чотирьох популяцій у Франції. Під час аналізу, виявила ознаки порушень мейозу в рачків із популяції, яка тривалий час зазнавала впливу кадмію. Дослідження може допомогти зрозуміти, як забруднення водойм впливає на генетичний матеріал водних організмів.

Катерина Паламарчук, учениця Політехнічного ліцею НТУУ "КПІ" в Києві, отримала медаль IV ступеня в категорії "Комп'ютерні науки". Вона створила систему, яка за відеозаписом футбольного матчу відстежує переміщення гравців і визначає тактичне розташування команди на полі. Розробку випробували на матчах футбольного клубу "Кудрівка".

Кирило Павлюк, учень наукового ліцею Хортицької національної навчально-реабілітаційної академії із Запорізької області, також здобув медаль IV ступеня — у категорії "Науки про здоров'я". Він розробив цифрову модель браслета SMART-BRACELET SAFE SPACE для людей із розладами аутистичного спектра. Пристрій за допомогою датчиків реагує на рівень шуму, освітлення, температуру й нахил та подає сигнал, якщо показники виходять за встановлені межі.

Ще один учасник команди — Владислав Андрухів, учень Рішельєвського наукового ліцею з Одещини. Він представив дослідження про вплив активності зір на вимірювання розмірів екзопланет. Школяр проаналізував дані космічних телескопів Kepler і TESS та порівняв два способи визначення радіуса планет за їхнім проходженням перед зорями.

Усі четверо школярів стали учасниками міжнародного ярмарку завдяки перемогам у всеукраїнських наукових конкурсах: Катерина Паламарчук і Владислав Андрухів — у конкурсі-захисті Малої академії наук, а Софія Гончарова та Кирило Павлюк — у конкурсі ISEF Ukraine.

Читайте також: Якою буде освіта у Львівській громаді до 2030 року: затвердили нову стратегію

До слова, MOSTRATEC - міжнародний науково-технологічний ярмарок, який організовують у Бразилії з 1978 року. Спочатку це був шкільний конкурс науки й технологій, а з 1994 року він почав приймати дослідницькі проєкти з інших країн.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Війна
Путіну потрібна не перемога? Портников – про справжні цілі Росії та сценарій, до якого світ не готовий
Один удар українського дрона по дата-центру «Яндексу» – і звичний світ соцмереж уже не той. А що, якщо технології та гроші здатні не лише змінювати інформаційний простір, а й визначати, хто керуватиме країнами? Трамп, Путін і Сі Цзіньпін хочуть перекроїти світ, а США та Росія мають спільний інтерес – послабити Європу. Чому промова Буша-старшого про Україну виявилася пророчою і що може змінитися після 3 листопада 2026 року? Про це український публіцист і політичний оглядач Віталій Портников говорив 14 жовтня на зустрічі Клубу експертів «Твого міста» у LEM Station. Модерував розмову Тарас Яценко.
Віталій Портников / Фото: Твоє місто

19 жовтня, 08:21

«Нікуди вони не дінуться»: Авдіївка, закон Грема і мова сили Навесні ми говорили про геополітичні шифти. Почнімо зі США й Трампа: кілька тижнів тому він наговорив масу позитивного про Україну, тепер знову все змінилось. Як це сприймати? Почну з глобальних закономірностей...
Війна
«Україна робить реформи, лише коли не має грошей». Павло Шеремета про страхи Заходу, продуктивність у війську та ціну виживання
Ворог переважає нас учетверо, європейці бояться радикальних кроків, а грошей у держбюджеті критично бракує. Звучить як глухий кут? Тільки не для економіста. Колишній міністр, професор з практики Київської школи економіки та старший офіцер штабу ІІ корпусу НГУ «Хартія» Павло Шеремета знає, як перетворити ці виклики на нашу перевагу. Чому російська армія насправді змушує нас ставати кращими, навіщо військовим вивчати стратегії Наполеона, як змусити світ інвестувати в українську перемогу і стати по-справжньому ефективними? Читайте у розмові з офлайн-зустрічі "Клубу експертів" Твого міста, яка відбулася 1 жовтня.
Павло Шеремета на зустрічі "Клубу експертів" / Фото: Твоє місто

07 жовтня, 17:03

Продуктивність замість міфів. Як перемогти, коли ворог учетверо більший Павле, як Вас представити – пане професор, економіст, міністр, офіцер? Усе згадане. До речі, щойно на зустрічі у Львівській політехніці ми дізнались про присвоєння нашому командиру Ігорю Оболєнському звання бригадного генерала – це велика честь...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"