Як зрозуміти, чи готова дитина до школи. Роз'яснення психолога
Причин того, що 6-7-річні діти не йдуть до школи – різні.
Фото: Freepik
Фото: Freepik

03 серпня 2022, 16:00

Цього року 680 дітей шести- та семирічного віку, які б мали стати першокласниками, до школи не підуть, а залишаться ще на рік у садочках. Про це у коментарі Тvoemisto.tv зазначили у пресслужбі Львівської міської ради.

Загалом у 1 клас цьогоріч зарахували близько 8 тисяч дітей, з яких понад 100 – з числа внутрішньо переміщених осіб.

Читайте також: До початку нового навчального року на Львівщині планують закрити майже 20 шкіл

Причини того, що 6-7-річні діти не йдуть до школи – різні. За словами дитячої психологині Марії Гавірко, це може бути як непідготовленість дитини до шкільного процесу, так і невизначеність, яким буде навчальний рік (онлайн чи офлайн), тривожність батьків і переживання за дитину, навчання під час повітряних тривог.

«Зараз все більше батьків тривожаться і задумуються – чи віддавати дитину до школи. Навіть, якщо дитині «підходить» вік, тобто виповнилося 6 і навіть 7 років. З огляду на війну, сирени батьки вирішують залишити дитя у садку ще на рік, мотивуючи, що так їм буде спокійніше. При тому, батьки мають право залишити дитину в садку, а вихователі не мають права відмовляти», – каже Марія Гавірко у коментарі Tvoemisto.tv.

За словами психологині, батьки розуміють, що школа – це більша відповідальність, а, якщо клас чи школу переведуть на онлайн-навчання, то взагалі доведеться не ходити на роботу і самим займатися з дітьми. Насторожує, продовжує Марія Гавірко, і те, що самі діти не мають бажання ходити до школи.

Читайте також: Не лякайте дітей школою. Як правильно підготувати першачків до навчання

«Рівень бажання йти до школи дуже впав. Це стосується і самих школярів, і тих, хто тільки має йти до школи. Зараз нема такої дитини, яка б не говорила про війну, чимало з них у стресі і навіть є травмовані через повітряні тривоги. Уже зараз спостерігаємо, що на цьому фоні деякі діти почали заїкатися і мочитися», – каже співрозмовниця.

Аби дитину не травмувати перед школою, вона радить батькам менше розмовляти удома на тему війни, натомість більше мотивувати до навчання. Зокрема, варто частіше казати, що знання потрібні, особливо, коли дитина хоче чогось досягти у житті. Це все можна робити у формі гри, наприклад, запитуючи, ким хоче стати дитина і якої мети прагне. Також слід нагадувати, що у школі будуть нові (якщо це першокласники) чи старі (для інших школярів) друзі, які чекають зустрічі.

Оцінити розвиток майбутнього першокласника також можна за певними характеристиками.

Дитину вважають неготовою до школи, якщо вона:

  • налаштована виключно на гру;
  • недостатньо самостійна;
  • надмірно збудлива, імпульсивна, некерована;
  • не уміє зосередитися на завданні, зрозуміти словесну інструкцію;
  • мало знає про навколишній світ, не може порівняти предмети, не може назвати узагальнювальне слово для групи знайомих предметів тошо;
  • має серйозні порушення мовного розвитку;
  • не уміє спілкуватися з однолітками;
  • не хоче контактувати з дорослими або, навпаки, занадто розв’язна.


Читайте також: Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься

Зазвичай, коли говорять про «шкільну» готовність дитини, мають на увазі її інтелектуальний розвиток. Але не менш важлива психологічна підготовка. Варто звернути увагу на:

  • досвід спілкування з незнайомими людьми – і дорослими, і дітьми;
  • сепарація, тобто чи готова дитина відпустити батьків і навпаки;
  • деякі діти губляться, не маючи навички «виживання в натовпі». Як тренування час від часу можна узяти сина або дочку на великий розважальний захід, відвідати з ним вокзал, проїхатися в громадському транспорті;
  • чи дитина не розгублюється, коли критикують або дратують. Готуйте її до того, що в школі вона може стикнутися і з негативними оцінками своєї роботи
  • вміння висловлювати свої потреби. Удома оточення розуміє його з пів слова або за виразом обличчя. Не варто чекати того ж від учителя або однокласників, тому просіть дитину повідомляти про свої бажання словами
  • самостійність – чи вона не вимагає постійної уваги і заохочення з боку дорослого, адже на уроці учитель навряд чи зможе приділити кожному однакову увагу;
  • мотиваційна готовність – виявляється у настроях дитини, її прагненні, бажанні йти до школи, яке поєднується з тим, як дитина уявляє вимоги школи, наскільки готова змінити свою дошкільну, ігрову позицію.


Нагадаємо, що на Львівщині близько 43% навчальних закладів готові до очного навчання. Це означає, що вони забезпечені відповідними укриттями і зможуть розпочати навчальний процес. Планують, що навчання у львівських школярів розпочнеться традиційно – з 1 вересня, проте формат через війну та воєнний стан буде різний. Це залежатиме від того, в який клас ходять діти. Детальніше читайте в роз'ясненні.

Ольга Шведа

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Освіта
«Я виріс без нічого, тому дам дитині все»: психологиня про пастку батьків родом із 90-х
«Я виріс як трава на городі – нехай і мої діти виживають» або «Я виріс без нічого, тому дам дитині все». Саме між цими двома крайнощами, за словами дитячої та сімейної психологині Катерини Гольцберг, сьогодні часто балансують батьки, які самі росли у 1990-х. Одні намагаються не втручатися в життя дітей, інші – контролюють кожен крок. Обидві моделі можуть зашкодити стосункам.
Катерина Гольцберг / Фото: Твоє місто

19 липня, 10:00

У другій частині розмови для Клубу експертів та експерток «Твого міста» Катерина Гольцберг пояснює, коли батькам варто втручатися в шкільні конфлікти, чому не слід робити уроки разом із дітьми, як говорити з підлітками про оцінки, соцмережі та перші заробітки, а також як не втратити довіру в найскладніший період дорослішання.  Першу частину про сепарацію та межі дозволеного читайте тут. Моє покоління намагається балансувати між ліберальним стилем виховання і збереженням авторитету...
Освіта
Чому одні діти вчаться добре, інші - ні. Велике інтерв'ю про те, що впливає на успішність
Телефони на уроках, ChatGPT замість домашніх завдань, падіння читацької грамотності, повернення ДПА та нова старша школа — українська освіта стрімко змінюється. Разом із цими змінами виникають і нові запитання: чи справді смартфони роблять дітей менш уважними, навіщо читати великі книжки, якщо штучний інтелект може за хвилину переказати їхній зміст, та чи варто й далі вимагати від школярів лише високих оцінок. 
Діти в школі: фото / depositphotos

11 липня, 10:00

Про це говоримо в другій частині розмови для Клубу експертів та експерток з директоркою Українського центру оцінювання якості освіти Тетяною Вакуленко. Першу частину про нове ДПА, використання штучного інтелекту, міфи довкола рейтингів шкіл та результати НМТ читайте за посиланням. Провал у читанні та світові тренди Дослідження PISA показують, що сильно знизилась читацька грамотність  школярів у світі, в Україні з цим теж невтішна ситуація...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"