Львів переходить на електронні щоденники і журнали у школах. Що варто знати батькам, дітям і як це працює
У щоденнику міститиметься відвідуваність, успішність, розклад уроків для кожної дитини.
Фото: news.dtkt.ua
Фото: news.dtkt.ua

01 вересня 2022, 19:28

У Львові у всіх школах із 1 вересня мають запрацювати електронні щоденники та журнали. Як зазначили у Львівській міській раді, місто стало першим в Україні, де ввели єдину систему для всіх навчальних закладів, хоч у кількох містах до цього вже були подібні електронні журнали, зокрема у Мукачево, Харкові. Користуються електронними щоденниками й деякі школи Львова.

Як розповіла у коментарі Тvoemisto.tv начальниця управління інформаційних технологій ЛМР Олена Гунько, платформа під назвою НІТ – «Навчання і Технології» – буде одна для всіх шкіл. Тут батьки зможуть переглядати успішність та відвідуваність дітей, а учні – дивитись розклад, заповнювати домашнє завдання та слідкувати за оцінками.

Читайте також: У Львові запровадили електронні щоденники у всіх школах

Платформу розробила львівська компанія Лаєнвуд Софтвер, яку обрали на відкритому всеукраїнському конкурсі з поміж десяти інших платформ, які впроваджені у різних освітніх закладах України і навіть у Львові.

«Електронні щоденники і журнали, які, по суті, є одним і тим самим ресурсом, вже кілька років впроваджувалися у близько п’яти школах Львова. Навчальні заклади на власний розсуд обирали собі систему і оплату за використання здійснювали батьки. Сума була різна і залежала від умов, які пропонувала система. Минулого року у місті прийняли рішення сформувати конкурсну комісію і на її основі обрати одну єдину систему для всіх шкіл. Відтак, за результатами конкурсу одноголосно обрали систему «Навчання і технології», – каже Олена Гунько.

Після того, як платформа запрацювала централізовано по всіх школах Львова, оплату за використання ліцензованого програмного забезпечення платформи здійснюватимуть із міського бюджету, адже замовником є управління освіти. Батьки додатково не платитимуть. Сума за одного учня, за словами Олени Гунько, на рік становитиме 45 грн.

«НІТ – єдина платформа для комунікації батьків зі школою, вчителем-предметником, класним керівником, адміністрацією школи. У системі буде модуль для комунікації, обміну повідомленнями та інформацією. Також у щоденнику міститиметься відвідуваність, успішність, розклад уроків для кожної дитини. Звісно, у рамках класу, але якщо, наприклад, у батьків є двоє дітей чи більше і вони вчаться у різних школах, все одно інформація про розклади, оцінювання, відвідування буде на одній платформі. Переходити від однієї до другої не буде потреби», – каже Олена Гунько.

Читайте також: Які зміни чекають на львів'ян з 1 вересня

За її словами, у разі, якщо доведеться перейти на дистанційне навчання, це також можна буде здійснювати на цій платформі, а не по-різних – Zoom, Google Meet, Classroom.

«З точки зору дистанційної освіти, це набагато безпечніше, аніж використовувати інші платформи, посилання на які можуть отримати різні люди, навіть сторонні. У НІТ є додаткові заходи безпеки, адже кожен має свій логін і пароль, отримує доступ до виключно інформації про себе чи своїх дітей», – каже співрозмовниця.

Рішення про те, чи заводити паперові щоденники для учнів і паперові журнали для вчителів повинна приймати кожна школа окремо. Як каже Олена Гунько, заборонити їх заповнювати не можуть, але доцільності у них не бачать. Уся інформація зберігається на хмарних серверах з різними додатковими заходами безпеки.

Як користуватися електронними щоденниками і журналами ще напередодні розповіли учителям та керівникам шкіл. За словами Олени Гунько, батькам і дітям також буде легко розібратися.

«Є два способи для батьків підключення до системи. Перший – зареєструватися самим на сайті nit.school, де вказати інформацію про своїх дітей, в якій школі вони вчаться. Заявка потрапляє у школу, її там підтверджують, що справді такі учні є. І таким чином отримують доступ до всієї інформації – розклад, відвідуваність, успішність. Другий – інформацію про учнів і батьків школа завантажує централізовано, а згодом батькам надають доступ», – каже Олена Гунько і додає, що система проста, достатньо інтуїтивна, а в разі виникнення проблем у розробників є служба технічної підтримки, куди можна написати.

Читайте також: У Львові створять шість опорних шкіл для навчання онлайн. Перелік

У планах платформу розширювати, зокрема, додати модуль статистики, аби вся необхідна інформація – про кількість присутніх учнів, їх розподіл по класах – збиралась автоматично.

Нагадаємо, що у всіх школах Львівської міської територіальної громади запровадили електронні журнали/щоденники. Відтак, Львів став першим українським містом, яке запровадило єдину систему для всіх навчальних закладів. Електронний щоденник/журнал є мультифункціональним програмним забезпеченням, яке дозволяє не тільки вести оцінки чи облік відвідування школи, а й прикріпляти домашнє завдання вчителям, має ресурс відеочату, де можна проводити уроки онлайн чи спілкуватись.

Ольга Шведа

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Освіта
"Учнів більше нема, а вчитель зараз – освітній офіціант". Кращий вчитель фізики про те, як врятувати освіту
Пауль Пшенічка, визнаний кращим вчителем фізики у світі, жорстко і без прикрас аналізує проблеми вітчизняної освіти. Чому сучасна школа перетворюється на "центр надання освітніх послуг", навіщо ділити учнів за здібностями, до чого призводить ліберальне виховання та як смартфони знищують дисципліну на уроках? Читайте про іноземний досвід оцінювання та про те, що потрібно зробити, аби українська школа остаточно не скотилася у прірву.
Пауль Пшенічка / фото: Твоє місто

13 серпня, 20:30

Західний лібералізм, оцінювання та азійська дисципліна  Як можна змінити український підхід до навчання, який призвів до перевантаженості та падіння рівня знань? Лібералізм шириться не тільки в Україні. На Заході він з'явився раніше, і до нас ця біда прийшла звідти. Але вони вже оговталися...
Освіта
97% учнів середньої школи використовують ШІ. Як це змінить роботу вчителя
24,4% опитаних учнів середньої та старшої школи визнали, що хоча б раз видавали текст, створений ШІ, за власну роботу. Любов Собко, директорка школи “МрійДій”, на основі проведеного дослідження щодо використання ШІ школярами розмірковує про те, як ШІ може вплинути на роботу вчителів та як може змінитись школа.
Учні в гаджетах / фото ілюстративне

11 серпня, 20:00

7,5% школярів зізнались, що створювали дипфейки  Команда Освітньої фундації "МрійДій" опитала понад 450 учнів 5-11 класів із різних регіонів України щодо використання ними штучного інтелекту. Дослідження показало, що майже 97% підлітків уже користуються ШІ.  Водночас лише 15,1% школярів стабільно повідомляють учителям, що використовували штучний інтелект під час виконання завдань...
Освіта
Чому одні діти вчаться добре, інші - ні. Велике інтерв'ю про те, що впливає на успішність
Телефони на уроках, ChatGPT замість домашніх завдань, падіння читацької грамотності, повернення ДПА та нова старша школа — українська освіта стрімко змінюється. Разом із цими змінами виникають і нові запитання: чи справді смартфони роблять дітей менш уважними, навіщо читати великі книжки, якщо штучний інтелект може за хвилину переказати їхній зміст, та чи варто й далі вимагати від школярів лише високих оцінок. 
Діти в школі: фото / depositphotos

11 липня 2026, 10:00

Про це говоримо в другій частині розмови для Клубу експертів та експерток з директоркою Українського центру оцінювання якості освіти Тетяною Вакуленко. Першу частину про нове ДПА, використання штучного інтелекту, міфи довкола рейтингів шкіл та результати НМТ читайте за посиланням. Провал у читанні та світові тренди Дослідження PISA показують, що сильно знизилась читацька грамотність  школярів у світі, в Україні з цим теж невтішна ситуація...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"