13 березня відзначають роковини Куренівської трагедії – найбільшої катастрофи в історії столиці
Сьогодні 60 роковини Куренівській трагедії, — техногенної катастрофи, що сталася у Києві 13 березня 1961 року, коли потужний селевий потік із Бабиного Яру крізь прорвану дамбу затопив Куренівку й призвів до численних жертв.
Hero Image

13 березня 2023, 22:00

13 березня 1961 року, 62 роки тому трапилася одна з найбільших катастроф в історії Києва. Куренівська трагедія забрала життя сотень людей. У цей день потужний селевий потік знищив захисну дамбу в Бабиному Яру і обрушився на Куренівку.

У той день у Києві вранці маса рідкої пульпи прорвала дамбу в районі Бабиного Яру та ринула вниз – в бік Куренівки. Початкова висота валу сягала 14 метрів, ширина у створі "Кирилівська церква" – приблизно 14 метрів, а швидкість – 5 метрів за секунду.

О 9:30 потік дістався Куренівки та залив площу близько 30 гектарів. У районі вулиці Кирилівської висота валу зменшилася вдвічі. Поступово розріджена пульпа засихала і ставала жорсткою, як каміння. Вже в такому вигляді висота цієї маси місцями сягнула трьох метрів.

За одними даними, Куренівська катастрофа знищила 22 приватні одноповерхові будинки, 5 двоповерхових, 12 одноповерхових будинків державного фонду, два гуртожитки. Зокрема, потік зніс Копилівський цвинтар та дитячий садок.

Водночас, згідно з офіційними звітом, що мав гриф "Для службового користування", внаслідок аварії зруйновано 68 житлових і 13 адміністративних будинків. За різними оцінками та даними істориків, тоді загинуло близько 1500 жителів столиці.

Причиною аварії стали помилки в конструкції греблі, яка не враховувала всіх важливих факторів і в певний момент не впоралася з навантаженням.

Все почалося у 1952 році, коли міськвиконком ухвалив рішення про створення звалища будівельних відходів у Бабиному Яру. Документ підписує голова виконкому Олексій Давидов. Саме його кияни звинувачували у трагедії. Звісно, до суду на видного партійного працівника ніхто подати не посмів, але засуджували його бездіяльність, оскільки неодноразово жалілися на дамбу.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Культура
Андрій Мельник — хто він і чому його перепоховають у Києві: що відомо про провідника ОУН
У Києві 22–24 травня відбудуться церемонії прощання та перепоховання одного з керівників українського націоналістичного руху Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник.
Андрій Мельник. Фото: Громадське

20 травня, 18:39

До України повертають останки голови Організації українських націоналістів, полковника Армії УНР Андрія Мельника, який понад 60 років був похований у Люксембурзі. Після церемонії прощання у Патріаршому соборі УГКЦ у Києві подружжя Мельників перепоховають на Національному військовому меморіальному кладовищі. З 22 по 24 травня у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві відбудуться заупокійні богослужіння у зв’язку з прибуттям до України тлінних останків Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"