Біля ліцею у Львівському районі за понад 4 млн гривень відкрили спортмайданчик
У ліцеї повну загальну середню освіту здобувають 174 дитини.
фото: лова
фото: лова

11 вересня 2023, 17:22

У понеділок, 11 вересня, у селі Містки Пустомитівської громади на території ліцею відкрили спортивний багатофункціональний майданчик з наливним покриттям. Про це повідомила пресслужба ЛОВА.

Майданчик облаштували у межах реалізації Комплексної програми розвитку фізичної культури та спорту Львівщини на 2021 – 2025 роки. Він перший із запланованих. Вартість склала 4 млн 299 тис. грн, з них – кошти обласного бюджету у сумі 1 млн 500 тис. грн та 2 млн 799 тис. грн співфінансування із бюджету Пустомитівської територіальної громади у 2023 році. Термін будівництва – червень-серпень 2023 року.

Читайте також: В одній з найбільших львівських шкіл відреконструювали спортивний майданчик

На майданчику площею 42 на 22 метри є можливість займатися баскетболом, футболом, волейболом. Проведено освітлення та благоустрій території, встановлено сидіння для глядачів. Для села Містки – це перший сучасний спортивний простір. Його облаштували біля Містківського ліцею, у якому повну загальну середню освіту здобувають 174 дитини.

«Спортивний майданчик у селі Містки – це один з 14 об’єктів, які планують запрацювати цьогоріч на Львівщині. Ми маємо працювати якомога ефективніше. Інакше швидкої перемоги не буде. Маємо працею показувати результат – створення можливостей для дітей ставати освіченими та дбати про своє здоров’я», – зазначив заступник начальника Львівської ОВА Іван Собко.

Читайте також: У Львові збудували новий спортмайданчик біля одного з ліцеїв

Загалом у 2023 році з обласного бюджету на будівництво майданчиків та модернізацію спортивних споруд виділено 50 мільйон 200 тисяч гривень. За ці кошти заплановано облаштувати 14 об’єктів спортивної інфраструктури, з яких:

  • 6 майданчиків зі штучним (трав’яним) покриттям,
  • 5 майданчиків з наливним покриттям,
  • 2 – спортивні комплекси,
  • 1 – тренажерний комплекс.

Майданчик у с. Містки – перший із запланованих 14-ти у межах Комплексної програми.

Нагадаємо, у школі в Львівському районі за понад 32 млн гривень побудували спортзал. Дотепер спортзалу у цьому закладі освіти не було.

Юлія Кметик


Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

«Ви не жертви, ви – борці». Лариса Дідковська про те, що відбувається з Україною після 35 років Незалежності
Будь-яка нова соціальна роль – чи то перетворення дошкільнятка у першокласника, чи здобуття державної суверенності – починається з радості і водночас страху перед невідомим. За 35 років Незалежності Україна пройшла надзвичайно складний шлях сепарації: від грандіозних романтичних очікувань початку 1990-х до болючої кристалізації істинної суб'єктності в умовах повномасштабної війни. Чому зустрічний вітер – це єдиний спосіб для нації набрати висоту? Як чорна заздрість та 70 років негативної селекції сусіда пояснюють цю війну краще за будь-яку політологію? І, зрештою, чому в 1990-х роках перші українські психотерапевти заробляли за місяць рівно на одну пляшку горілки, а європейські тренери везли до Трускавця власний туалетний папір? Про це ми поспілкувалися з Ларисою Дідковською – відомою психотерапевткою та ректоркою Українського вільного університету (Мюнхен).
Лариса Дідковська / Твоє місто

24 серпня, 20:30

Адаптація до Незалежності та волелюбний Харків Пригадайте проголошення Незалежності. Якою тоді була Україна – ще розгубленою чи вже суб'єктною? Охарактеризуйте це з психологічної точки зору. Будь-яка нова соціальна роль починається з фрустрації...
Ось реальна загроза на українських дорогах, або Чому проблема не лише в самокатах
Електросамокати дедалі частіше стають мішенню суспільного гніву — але чи справді вони є головною проблемою українських вулиць? У своїй колонці координаторка кампанії "За безпечні дороги" Катерина Лозовенко пояснює, чому заборона прокатів не вирішить конфліктів на тротуарах і що насправді потрібно змінити містам — від інфраструктури до правил і контролю.
Електросамокати у Львові / фото ілюстративне

24 серпня, 20:00

Невпорядкований рух електросамокатів закономірно викликає суспільне невдоволення. Конфлікти між користувачами мікромобільності та пішоходами суттєво почастішали у наших містах. Проте реакційні заклики до повної заборони прокатних сервісів —  це лиш спроба виграти електоральні бали на актуальній проблемі, яка не вирішує базову...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"