Забужко: обурення про те, «скільки треба ракет, аби люди перейшли на українську», насправді безадресне
Це питання у нас мало б спрямовуватись до інституцій, які працюють з травмою.
Оксана Забужко / Фото Ірини Середи
Оксана Забужко / Фото Ірини Середи

25 серпня 2025, 15:58

Обурення про те, «скільки ще треба ракет, аби люди перейшли на українську», безадресне, бо це треба спрямовувати до державних інституцій в Україні, які би працювали з травмою, вважає письменниця Оксана Забужко.

«Глибинна причина багатьох помилок – колективний підсвідомий страх наполягати на своєму українстві. Це міжпоколінна травма, наслідок депортацій, голодоморів і репресій. Сьогодні частина населення досі не почувається в безпеці, коли говорить українською», – каже вона.

І ця реакція питомо україномовної людини – «Та скільки ще вам треба ракет, аби ви нарешті перейшли з російської на українську?» – це обурення насправді безадресне, бо воно мало б спрямовуватися до тих інституцій, які мали б працювати з травмою».

Оксана Забужко говорить, що більшість російськомовних – це діти, внуки, правнуки, чиї українськомовні предки перейшли на російську «не від доброго життя», бо багато хто обрав російську через страх та історичну травму.

«Мова, культура ідентифікації досі не дають українцеві відчуття безпеки. Робота держави та суспільства полягає в тому, щоб зміцнити це відчуття безпеки – перекласти «терези» безпеки на українську сторону, щоб люди відчували себе серед своїх. Це обов’язок держави і суспільства в цілому, кожного з нас».

Читайте також: Оксана Забужко: «У нас страх наполягати на своєму українстві», або Уроки минулого

Письменниця каже, що питання не лише в мові, бо «свої – це ті, хто читає ті самі книжки, дивиться ті самі фільми, споживає ті самі меми».

Нагадаємо, що Оксана Забужко прочитала публічну лекцію «Незалежність – і що завтра?», в якій звернулася до есею Юрія Шевельова про Ісландію, аби подивитися на український досвід 35 років державності крізь призму «завтрашнього дня» – стратегічного мислення, якого нам бракувало після 1991-го.

У лекції – про культуру як елемент національної безпеки, «культурний паспорт» країни, видимість України у світі та наші власні травми, що досі заважають наполягати на своєму українстві. Це розмова не про минуле заради минулого, а про уроки, які вже коштували нам дуже дорого. Забужко пропонує конкретну оптику: чому треба мати культурний паспорт, як будувати символічний простір, кого і що показувати назовні, чому мова, музеї, топоніміка й екскурсії – не «декор», а інфраструктура оборони.

Читайте тут.


Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.


Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

CityLife
«Не переходь на українську, вона ж тобі не рідна»: історії російськомовних киян, які довели протилежне
Попри те, що багато київських родин історично залишаються російськомовними, мовна ситуація в місті змінюється. Часто ініціаторами переходу на українську стають саме молоді люди. Для одних це було поступове рішення, для інших – момент, після якого повернення назад уже неможливе. Студентка, ветеран війни та бортпровідниця розповідають, як вони вирішили перейти на українську у повсякденному житті.
Hero Image

24 березня 2026, 21:55

На початку повномасштабного вторгнення українська мова для багатьох стала своєрідним маркером «свій – чужий». Тоді російська мова на вулицях спорожнілого Києва неодмінно привертала увагу і прискіпливий погляд: «а чи не диверсант ти часом?» У 2022 році багато українців свідомо змінили мовну практику – як спосіб позначити власну позицію та дистанціюватися від усього російського як ворожого. За результатами опитування серед киян, яке провели у застосунку «Київ Цифровий» у 2023 році, з’ясувалося, що 33,3% опитаних перейшли на українську мову спілкування саме під час війни...
CityLife
Настав момент, коли говорити російською для мене стало неприродно
«Я вчила українську, ставила собі виклик – два тижні говорити лише українською, і зізнаюсь, для мене це було надважко. Але так було лише до початку повномасштабного вторгнення». Ольга Руднєва, співзасновниця та генеральна директорка реабілітаційного центру протезування Superhumans, ділиться, як перейшла на українську та чому це важливо.
Ольга Руднєва / Фото: mind.ua

06 лютого 2026, 08:50

Ольга Руднєва виросла у Донецьку, вчилась та працювала у Києві, а також у США. У 2024 році британська компанія ВВС внесла її до списку 100 найвпливовіших жінок світу. Далі – уривок з інтерв'ю Ольги Руднєвої для "Клубу експертів та експерток” «Твого міста»: Коли я вчила мову, мені здавалось, що ніколи не буду писати українською так, як пишу російською, ніколи не зможу висловлювати свої думки так, як я висловлюю російською...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"