Кабінет Міністрів планує з вересня забезпечити безкоштовним харчуванням у школі учнів середніх і старших класів, однак у Львові є сумніви щодо ефективності такого рішення. Про це «Твоєму місту» розповів директор департаменту освіти та культури ЛМР Андрій Закалюк.

«Наразі прогнозують, що з вересня харчування охопить дітей усіх класів, з п’ятого по одинадцятий. Але я не зовсім підтримую таке рішення», – зазначив він.

Читайте також: В уряді заявили, що у 2026 році харчування стане безкоштовним для всіх школярів

Закалюк наголосив, що масове харчування всіх учнів середньої і старшої школи стикається з низкою проблем. Насамперед, не всі діти їдять у шкільній їдальні, але постачальник готує порції на кожного, тож невикористана їжа просто пропадає.

«Якщо дитина не з’їдає їжу, вона просто викидається. Це не так, що дитина підходить і каже: «Ні, я сьогодні не буду їсти, мені не давайте». Зберегти ці продукти практично неможливо. Логіка держави така: дитина має отримати порцію – з’їсть вона її чи ні, байдуже», – пояснив він.

Також директор департаменту підкреслив, що у великих школах фізично складно нагодувати всіх учнів одночасно:

«Наприклад, у школі навчається 1200 дітей. Як їх усіх прохарчувати в їдальні, яка вміщує лише 150 дітей? І це вже і так велика кількість – 150 дітей одночасно. Скільки тоді потрібно перерв? Потрібно скорочувати уроки, відводити час на харчування, і це стає безперервним процесом».

За словами Андрія Закалюка, за кордоном все інакше. У Канаді великі школи взагалі не мають організованого харчування: є буфет, де діти можуть купити їжу, і великий обідній зал із мікрохвильовками. Учні приносять ланчбокси й харчуються самостійно. У Фінляндії та Швеції ситуація інша – там є шкільне харчування, але дозволені продукти, заборонені в Україні, наприклад молочні вироби.

«Донині не розумію, чому в наших школах на рівні Кабміну заборонено, наприклад, молочні продукти. Чому дитина не може купити йогурт або кефір, якщо вони правильно зберігаються в холодильнику? За кордоном це можливо – це нормальна, здорова їжа. У нас же діють такі правила, і багато чого обмежено без зрозумілої причини», - каже він.

До слова, наразі в Україні всі школи забезпечені гарячим харчуванням – перша та друга страва, а також буфетною продукцією: булочками, печивом, напоями (чай, какао, сік) – усе лише з дозволених продуктів. Додатково із початку навчального року у Львові впровадили продаж фруктів, овочів та смузі у їдальнях – діти можуть купити яблука, банани чи нарізану моркву.

Водночас Закалюк підкреслив, що шкільне харчування – складне питання також через обмежене фінансування: на одну порцію виділяють лише 50 грн, у яку входять комунальні послуги, зарплата працівників та закупівля продуктів.

«Складно приготувати хорошу їжу на цю суму. Але зараз ми фактично збільшуємо витрати на харчування ще на 60–70%. Не знаю, можливо, було б доцільніше подумати про те, щоб зробити дітям сучасні кабінети хімії, фізики та біології, а також створити якісь мистецькі лабораторії», – підсумував він.

Зазначимо, що зарплата вчителя з досвідом зараз становить 14 тисяч гривень. Середня зарплата вихователя у дитячому садочку – 8-10 тис. грн. Що з цим робити, а також про реформу середньої освіти читайте в інтерв’ю з Андрієм Закалюком.

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.