Суспільство історично інакше реагує на нецензурну лексику залежно від того, хто її вживає – чоловік чи жінка. Про це в ефірі "Клубу експертів та експерток" "Твого міста" розповів психотерапевт Володимир Станчишин.

На питання про те, чи це не означає, що суспільство ставить нерівні умови: чоловікам дозволено агресувати активно, натомість жінки проявляють пасивну агресію, фахівець додає, що це є наслідком патріархальної культури, яка формує різні соціальні "допуски" для поведінки.

Читайте також: "Зручно мати наших дітей і мої гроші". Психотерапевт склав портрет української сім'ї

Водночас він навів приклад того, як суспільні оцінки можуть виходити за межі професійної діяльності й переходити на особисті речі – зокрема зовнішність.

Станчишин підкреслює, що це подвійні стандарти: у межах стереотипів чоловікові "можна" матюкатися, але засуджується чутливість або нетиповий зовнішній вигляд, тоді як жінці "дозволяється" демонструвати емоції, втому чи страждання, але не агресивну лексику.

Він також пояснює, що на практиці реакція суспільства залежить не лише від статі, а й від того, наскільки людина готова витримувати можливий негатив. Якщо людина здатна витримати хейт, то, за його словами, вона фактично отримує більше свободи у вираженні себе.

Окремо терапевт звертає увагу, що нецензурна лексика може виконувати різні функції – як інструмент агресії, так і спосіб підсилення емоцій або контексту.

Кому ми присвоюємо дітей та гроші у сім’ї, як українське суспільство роздає мандати чоловікам та жінкам, чому хтось береться за пательню, інший –  мовчить. І головне – хто в небезпечнішій ситуації.  Читайте повну розмову з психотерапевтом Володимиром Станчишиним.