Чому сезонна алергія в Україні стає масовою і як себе захистити: поради лікаря

Пилок, зміни клімату та міське повітря роблять весняний сезон дедалі складнішим для алергіків — медики пояснюють, як розпізнати загострення та зменшити симптоми.

Кожен п’ятий українець має алергію / фото Freepik.

сьогодні о 18:18

Кінець травня для багатьох українців означає не лише початок тепла, а й сезон постійного чхання, сльозотечі та закладеного носа. Медики кажуть, що сезонна алергія в Україні щороку охоплює дедалі більше людей, а симптоми часто плутають із застудою чи вірусною інфекцією.

За даними Міністерства охорони здоров’я України, приблизно кожен п’ятий українець має алергію. У світі, за інформацією ВООЗ, алергічні прояви мають від 20 до 40% людей. Тобто фактично кожен третій житель планети стикається з цією проблемою.

Сезонна алергія – це реакція організму на пилок дерев, трав і бур’янів. Наприкінці травня розпочинається сезон цвітіння трав і злакових. Найчастіше алергію серед трав спричиняє тимофіївка, пік цвітіння якої припадає на червень-липень. А вже із серпня до жовтня починають цвісти амброзія та полин – бур’яни, які медики називають одними з найагресивніших алергенів.

Асистентка кафедри клінічної імунології та алергології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, практикуюча алергологиня Роксоляна Головин "Твоєму місту" пояснює: причин збільшення кількості алергіків кілька.

"Велику роль відіграють зміни клімату, тепліші зими, ранні весни, забруднення довкілля. Якщо у місцевості є виробництва чи велика кількість вихлопних газів, то ці шкідливі речовини посилюють алергізуючу дію пилку. Він стає агресивнішим для організму", – каже лікарка.

Окремою проблемою в Україні стала пліснява в укриттях. Через повномасштабну війну люди часто перебувають у сирих приміщеннях із грибком, а спори плісняви можуть поєднуватися із сезонною пилковою алергією та посилювати її прояви.

Також, за словами лікарки, на зростання кількості алергій впливають постійний стрес, ослаблений імунітет, неякісне харчування, велика кількість хімічних домішок у продуктах та навіть раннє куріння серед дітей і підлітків.

Алергію часто плутають із застудою

Симптоми сезонної алергії нерідко нагадують вірусну інфекцію: закладений ніс, водянисті виділення, чхання. Проте є важлива відмінність – свербіж очей і носа.

"Пацієнти часто думають, що мають застуду, але без температури. Насправді це алергічний риніт чи алергічний кон’юнктивіт. При сезонній алергії дуже характерний свербіж очей, люди починають їх терти руками й можуть занести ще й інфекцію", – пояснює Роксоляна Головин.

У частини пацієнтів алергія може викликати кашель, свистяче дихання та навіть астматичні загострення. Медики наголошують: якщо алергію не лікувати, запалення поступово переходить із верхніх дихальних шляхів на бронхи.

"Алергія не є смертельною, але без лікування може перейти у бронхіальну астму", – каже лікарка.

Чому самолікування може бути небезпечним

Часто люди не йдуть до лікаря, а купують в аптеці будь-які таблетки чи краплі "від алергії". Проте це може лише погіршити ситуацію.

"Є препарати першого покоління антигістамінних, які викликають сонливість і звикання вже через 7-10 днів. Натомість сучасні препарати другого покоління не мають таких побічних ефектів. Але їх повинен підбирати лікар", – пояснює алергологиня.

Те саме стосується крапель для носа. Багато популярних судинозвужувальних спреїв викликають медикаментозний риніт та залежність.

"Важливо вчасно звернутися до лікаря-алерголога, – наголошує Роксоляна Головин. – Лікарі проводять алергодіагностику та підбирають відповідне лікування. Одним із найефективніших методів вважають АСІТ-терапію (алерген-специфічну імунотерапію)”.

За результатами обстеження визначають, до якого саме алергену чутливий пацієнт, і поступово “привчають” організм до нього. Унаслідок цього формується нечутливість до подразника. Такий підхід не лише зменшує прояви алергії, а в окремих випадках дозволяє повністю усунути симптоми, а також запобігає розвитку астми.

Проводять таку терапію переважно в зимовий період, коли в повітрі вже немає пилку рослин.

Чому після дощу алергікам легше

Інтенсивність симптомів дуже залежить від погоди. У сонячні та вітряні дні пилок може переноситися на десятки й навіть сотні кілометрів.

"Пилок рослин дуже легко розноситься вітром. А після сильного дощу повітря ніби очищується від пилку, і пацієнтам значно легше дихати", – пояснює лікарка.

У період активного цвітіння алергологи радять:

після прогулянок промивати ніс ізотонічними сольовими розчинами;
мити руки та обличчя;
у вітряні дні носити сонцезахисні окуляри;
після повернення додому змінювати одяг і приймати душ;
встановлювати на вікна антимоскітні сітки та регулярно їх протирати;
уникати тривалого перебування серед трав у період пікового цвітіння.

Алергія у дітей: чому проблема стає масовою

Медики кажуть, що прояви алергії все частіше виникають у дітей уже з дво- або трирічного віку.

"Алергія генетично детермінована. Якщо в родині є алергіки, ризик у дитини значно вищий. Але дуже важливо вчасно звернутись до алерголога, щоб зупинити розвиток хвороби", – каже Роксоляна Головин.

Читайте також: У поліклініках запрацювали нові правила. Чи можуть зрости черги.

За її словами, якщо алергічний риніт виявити ще у ранньому дитячому віці та правильно лікувати, можна запобігти розвитку астми в майбутньому.

Лікарі також наголошують: на дитяче здоров’я сильно впливають забруднене повітря, стрес, велика кількість хімічних добавок у продуктах та куріння – зокрема електронні сигарети, які дедалі популярніші серед підлітків.

Фахівці радять не ігнорувати навіть "звичайний" тривалий нежить без температури. Адже часто за ним ховається не застуда, а сезонна алергія, яка без лікування може прогресувати роками.