Важить менше ніж 42 кг і рахує калорії. Як розпізнати розлади харчової поведінки

Понад 90% пацієнтів із анорексією — жінки, а перші комплекси з'являються вже у 6 років.

РХП — це не примха, а смертельно небезпечна хвороба, та як повернути здоровий контроль за їжею / фото ілюстративне Freepik

сьогодні о 14:58

Щороку 2 червня світова спільнота відзначає Всесвітній день дій щодо розладів харчової поведінки (РХП). У гонитві за мінливими еталонами краси, ідеальними лініями та схожістю на кумирів із соцмереж, підлітки та дорослі часто опиняються сам на сам із комплексами, які переростають у серйозні психічні розлади.

За даними наукових досліджень, саме невдоволення своїм тілом є головним тригером розвитку РХП. Це не просто "проблема з дієтою" чи забаганка, а важкі стани, що руйнують фізичне та емоційне здоров’я.

"Твоє Місто" з'ясувало у лікарки-психіатрині Мирослави Дзісь, як вчасно помітити небезпеку, чому анорексія має високий рівень смертності та де шукати порятунок, а також зібрало базові поради щодо здорового балансу в щоденному раціоні.

Харчові розлади часто призводять до смерті

Патологічний страх ваги: що варто знати про анорексію та булімію

Найвразливішою групою залишаються підлітки. За даними МОЗ України, занепокоєння зовнішнім виглядом закладається ще з дитинства: вже з 6 років дівчата починають висловлювати побоювання щодо власних форм, а кожна друга дівчинка початкової школи (6–12 років) стурбована своєю вагою. У підлітковому віці болісно сприймають коливання ваги кожен третій хлопчик та кожна друга дівчинка.

Як зазначає лікарка-психіатриня, психотерапевтка та докторка філософії Мирослава Дзісь, РХП — це окрема група психічних розладів, що супроводжуються серйозними фізіологічними наслідками.

Нервова анорексія: пік у 11–14 років

Анорексія найчастіше маніфестує в період активного росту дитини, під час переходу від дитячого тіла до дорослого. Понад 90% пацієнтів — дівчата, хоча розлад зустрічається і серед хлопців.

"Здорова дієта передбачає утримання маси тіла в межах норми середнього значення індексу маси тіла (ІМТ). При анорексії людина худзне значно більше, ніж потрібно для безпечного функціонування організму. Дитина відмовляється від їжі, може таємно вживати ліки чи викликати блювання", — пояснює Мирослава Дзісь.

Головна небезпека анорексії — високий рівень смертності, який є вищим, ніж у багатьох інших психічних розладів. Ризик летального фіналу сягає 15–20%: частина пацієнтів помирає від критичного виснаження організму, частина — внаслідок самогубства на тлі депресії.

Статистика одужання є складною:

1/3 пацієнтів повністю одужує;
1/3 переходить в інші хронічні психічні розлади;
1/3 має несприятливий перебіг (хворіють усе життя або вмирають).

Серед інших наслідків малого голодування у дівчаток — припинення менструального циклу (аменорея), причому функція яєчників згодом може повноцінно не відновитися. Найвищий ризик припинення циклу виникає, якщо доросла жінка або дівчина середнього зросту важить менше ніж 42 кілограми.

Нервова булімія: пік у 16–17 років

Булімія — це хвороба трохи пізнішого підліткового віку, чітко пов’язана з уявленнями про привабливість. Вона характеризується нападами безконтрольного (компульсивного) переїдання, після яких людина позбавляється їжі за допомогою очищення шлунка або надмірних дієт.

"При булімії маса тіла може бути як дефіцитарною, так і нормальною чи навіть надмірною — тут немає прямої прив'язки до ваги. Ризиків для життя тут менше, ніж при анорексії, але суттєво страждає здоров'я. Через постійний контакт зі шлунковим соком псуються зуби. Лікарі помічають навіть специфічні ознаки — мозолі на пальцях рук, підборідді", — каже психіатриня.

Часто булімія супроводжується емоційною нестабільністю, схильністю до самоушкоджень та депресивними станами.

Червоні прапорці для батьків: як розпізнати розлад?

Часто батьки помічають проблему надто пізно. "Бувають випадки, коли батьки їдуть у відпустку, а дитина за цей час опиняється на межі життя і смерті від виснаження", — застерігає Мирослава Дзісь.

Симптоми, які мають насторожити:

Фізіологічні зміни: різка втрата ваги, постійна слабкість, зневоднення шкіри, випадіння волосся, припинення місячних у дівчат.
Поведінкові ознаки: дитина уникає спільних сімейних трапез, замикається в кімнаті, зменшує порції до мінімуму, годинами «чаклує» над приготуванням, але сама не їсть, або ж одразу після їди біжить до туалету.
Психологічні маркери: скрупульозне вираховування кожної калорії, фанатичні фізичні вправи до повного виснаження, постійні скарги на «зайву вагу» при видимій худизні, відстороненість та пригнічений настрій.

"Якщо дитина з анорексією починає набирати вагу під час лікування, у неї можуть загостритися симптоми депресії. Єдиним об'єктивним показником покращення є саме стабільний набір маси тіла. Якщо цього не відбувається — пацієнт продовжує таємно вигадувати способи, як позбутися калорій", - зауважує психіатриня.

Як виглядає лікування?

Лише психіатр не здатний подолати РХП. Лікування завжди вимагає мультидисциплінарної команди.

Соматичне відновлення: Першочергове завдання при виснаженні — повернути безпечну для життя масу тіла (відгодовування).

Медикаментозна терапія: Психіатр долучається для лікування супутніх станів — тривожних розладів та депресії.

Психотерапія: Це фундамент одужання. Психотерапевтичні методики допомагають людині знайти контакт із власним тілом, повернути розуміння себе та самоповагу.

Еволюційні пастки: чому сучасна їжа працює проти нас

Поки частина підлітків виснажує себе голодуванням, інша частина суспільства потерпає від зворотного боку РХП — компульсивного переїдання. Лікарка-дієтологиня Оксана Скиталінська у "Клубі експертів та експерток "Твого міста" пояснювала, що ми опинилися в заручниках еволюції. Наша традиційна кухня (вареники, шкварки) створювалася для важкої фізичної праці. Сьогодні ми мало рухаємося, сидимо за комп'ютерами, але їмо те саме.

Поєднання жирного, солоного і солодкого (фастфуд, випічка, соуси) діє на мозок як наркотик. Рафінована їжа без клітковини та хронічний стрес (який підвищує рівень кортизолу) змушують організм швидко накопичувати зайву вагу.

Протизапальний раціон та здоровий баланс

Щоб захистити організм від хвороб та передчасного старіння, дієтологиня радить щодня обирати прості локальні продукти:

Зелень та кольорові овочі: Шпинат, петрушка, буряк, морква, капуста (мають протизапальну дію).

Дикі ягоди: Чорниця, ожина, малина (достатньо 3 ложок на тиждень для захисту пам'яті).

Корисні жири: Волоські горіхи, насіння льону та доступна риба (оселедець, скумбрія), що багата на Омега-3.

Квашенина: Порція квашених овочів "із долоню" омолоджує мікрофлору кишківника краще за йогурти.

Як домовитися з дітьми?

Жорсткі заборони шкідливої їжі не працюють. Розділіть раціон на щоденний (яйця, кабачкові оладки, сирні запіканки), який дає енергію для навчання, та святковий (чіпси чи піца), який можна дозволити собі лише зрідка.

Експерти наголошують, що підтримка близьких, відсутність засудження, чесні розмови про тіло без сорому та вчасне звернення до фахівців — це єдиний правильний шлях до здоров'я та гармонії з собою.

Читайте також: У Львові запрацював новий МРТ за понад 1 млн євро.

Нагадаємо коротко про основні види РХП:

Нервова анорексія: Свідома відмова від їжі та жорсткі обмеження через патологічний страх набрати вагу і спотворене сприйняття свого тіла. Призводить до критичного виснаження та дефіциту маси тіла.

Нервова булімія: Циклічні напади безконтрольного переїдання, після яких людина примусово "очищує" організм (викликає блювання, п'є проносні), щоб позбутися калорій через почуття провини.

Компульсивне переїдання: Безконтрольне поглинання їжі як реакція на стрес чи тривогу (без фізичного відчуття голоду). На відміну від булімії, не супроводжується очищенням шлунка, що часто призводить до зайвої ваги.