У Києві на вулиці Алли Тарасової, 6, фасад будинку Софії Горбунової завішують для ймовірного початку демонтажних робіт. Громадські інспектори зафіксували появу будівельного риштування та спеціального екрана, який зазвичай використовують під час розбирання стін або перебудови об'єктів в історичному центрі міста. Про це повідомив київський активіст Дмитро Перов.
Історія садиби від міщанського житла до мистецького сквоту
Будинок був зведений ще 1899 року і разом із сусіднім флігелем утворював єдину садибу. За даними громадської організації "Мапа Реновації", з моменту будівництва і до 1916 року будівля належала міщанці Софії Семенівні Горбуновій. За радянських часів тут розміщувалися великі комунальні квартири, а на зламі 1990-х та 2000-х років у приміщеннях вирувало життя відомого столичного мистецького сквоту.
Читайте також: У Києві пропонують підвищити штрафи за руйнування пам’яток архітектури до мільйонів гривень
Будинок Горбунової розташований в буферній охоронній зоні ЮНЕСКО "Собор Святої Софії". Через такий особливий статус будь-які роботи тут мають бути в обов'язковому порядку погоджені з Міністерством культури України та міжнародним комітетом захисту культурної спадщини ЮНЕСКО.
Однак, наразі на обʼєкті відсутній навіть інформаційний будівельний паспорт із зазначенням планів та дозволів. Гостроти моменту додає й те, що Департамент охорони культурної спадщини КМДА досі не включив будівлю до Переліку пам'яток міста Києва.
Читайте також: Куди звертатися, якщо руйнують пам’ятку архітектури: алгоритм для киян
Дозволи на реконструкцію та скандальні забудовники
Водночас інший профільний Департамент КМДА видав товариствам з обмеженою відповідальністю "Віала" та "Прометей-Сяйво" декларації про початок будівельних робіт. Згідно з документацією, бізнесмени планують провести масштабну реконструкцію будівель під новий готельно-торговельно-офісний комплекс.
Читайте також: "1700 гривень — і можна зносити?" Чому в Києві руйнується частина памʼяток, хто за це відповідає і як їх захистити
Обидві компанії аналітики повʼязують із відомими київськими підприємницями — сестрами Балясними.
Цей сімейний підряд уже відомий у столиці завдяки іншим скандальним проєктам, серед яких надбудова 8 поверхів на 4-поверховий історичний будинок на вулиці Михайла Грушевського, а також створення мінус 7 поверхів під історичним будинком на вулиці Ярославів Вал.
Докладніше про те, як у Києві працює система охорони культурної спадщини, чому штрафи не зупиняють забудовників, що відбувається з резонансними об’єктами та які зміни пропонують для реального захисту історичного середовища — читайте в інтерв’ю з директоркою Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Мариною Соловйовою.
