На території Національного заповідника "Давній Галич" офіційно стартував археологічний сезон 2026 року. У перший же день розкопок дослідники відкопали унікальний артефакт — кістяну гральну фішку, яка пов'язана із Середньовічною Британією та свідчить про тісні зв'язки прикарпатського міста із латинським світом. Про це повідомили у заповіднику та в Центрі медієвістичних студій.
Привіт із середньовічного Вінчестера та побут містян
Археологічний сезон розпочався із везіння. На глибині близько 60 сантиметрів учений секретар заповідника, кандидат історичних наук Андрій Стасюк виявив рідкісний предмет — кістяну фішку для гри, ймовірно, для нардів.
"Подібні артефакти відомі за знахідками з Вінчестера (графство Гемпшир, Англійське королівство) та датуються XI–XIII століттями", — зазначають науковці.
Цей невеликий предмет відкриває завісу над повсякденним життям мешканців давньої столиці. Зараз дослідники розширили розкоп на периметр давньої господарської будівлі. Знахідка доводить, що тут не лише зберігали посуд чи припаси та харчувалися, а й проводили дозвілля ті, для кого свого часу і звели цей храм.
Де тривають розкопки та яку таємницю приховує храм
Масштабні дослідження з 25 червня тривають біля Благовіщенської церкви у селі Крилос. Розкопки проводять фахівці Центру медієвістичних студій та заповідника спільно зі студентами Факультету історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету в межах археологічної практики. Керує процесом науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини Олег Мельничук.
Церква є однією з найцікавіших пам'яток княжого Галича, яка привертає увагу дослідників ще з другої половини XIX століття. Її головна інтрига — архітектурний стиль, притаманний для так званого латинського світу (Західної Європи). Через це історики припускають, що храм обслуговував потреби іноземців, які не належали до тогочасної Галицької єпархії Київської митрополії.
Оригінальна посвята храму аж до XV століття залишалася невідомою, але тепер дослідники висунули сміливу гіпотезу: церкву могли звести як пам'ятник грандіозній перемозі під стінами міста, яка відбулася саме на Благовіщення — 25 березня 1221 року.
Тоді війська князя Мстислава Мстиславича Удатного розгромили угорсько-польсько-галицькі сили принца Коломана (сина угорського короля Андрія ІІ), який іменував себе "королем Галичини". Внаслідок тієї битви угорський принц разом із 10-річною польською нареченою Саломеєю потрапив у полон, а князь Мстислав утвердився на галицькому престолі.
Читайте також: У Львові встановлять нову тимчасову дзвіницю замість існуючої.
Нагадуємо, Національний заповідник "Давній Галич" — комплекс пам'яток історії та культури стародавнього Галича та Галицько-Волинської держави ХІІ-ХІІІ ст., більшість яких розташовані в межах сучасного села Крилос та міста Галич, Галицький район Івано-Франківської області. Площа заповідника — майже 80 км².
