Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №15360, який передбачає створення Українського національного пантеону. Про це свідчать дані на сайті парламенту.
Ухвалений закон чітко визначає порядок проведення конкурсів на будівництво й облаштування меморіального комплексу, процедуру визначення його майбутнього управителя, а також механізм ухвалення рішень щодо вшанування видатних українців і випадки, коли таке вшанування є неможливим.
Згідно з документом, у Пантеоні вшановуватимуть найвидатніших українців, які зробили історичний внесок у здобуття та відновлення незалежності, розбудову держави, захист її суверенітету й територіальної цілісності. Також там увічнять діячів, які долучилися до формування української нації, розвитку війська, культури, мистецтва, науки, спорту, літературної мови, громадянського суспільства та релігії.
Ініціатором створення цього місця пам'яті став Президент Володимир Зеленський. Раніше глава держави пояснював, що Український національний пантеон має об’єднати імена людей, які в різні епохи боролися за незалежність держави. За словами президента, ніхто не зможе диктувати Україні, як жити, кого шанувати та кому бути вдячними.
«Імена всіх героїв, які в різні століття та епохи боролися заради України, надихали Україну, будуть поєднані й назавжди вписані в нашу історію з великої літери, з великою повагою і увагою від держави», – наголосив Володимир Зеленський.
Перші кандидати на перепоховання
Нагадаємо, до Національного пантеону вже визначили перших кандидатів на перепоховання. Наразі цей список налічує близько 40 прізвищ.
Серед перших кандидатів називають засновника Організації українських націоналістів Євгена Коновальця, генерал-хорунжого Армії Української Народної Республіки Михайла Омеляновича-Павленка та останнього головнокомандувача Української повстанської армії Василя Кука.
Державна політика пам'яті та підготовка до перепоховань
Раніше Володимир Зеленський провів тематичну нараду щодо стратегічних питань української політики пам’яті та вшанування національних героїв, яка поклала початок практичній роботі над проєктом. Ідеться передусім про повернення в Україну історичних діячів, які мають фундаментальне значення для формування національної свідомості та державотворення.
Співробітник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Іван Стичинський пояснював, що Пантеон видатних українців та Меморіал українських героїв є двома різними проєктами. Пантеон є ініціативою, спрямованою саме на перепоховання видатних українських діячів, які наразі поховані за межами держави.
Українські дипломатичні представництва вже ідентифікували поховання 98 видатних українців у 21 країні світу. Серед виявлених могил — місця спочинку політичних, військових, культурних та громадських діячів Української Народної Республіки (УНР), Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), ОУН-УПА, уряду УНР в екзилі та учасників національно-визвольних змагань.
Початковий етап та перенесення праху в центр Києва
Першим кроком цієї державної ініціативи стало перепоховання останків лідера Організації українських націоналістів, полковника армії УНР Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник, яке відбулося 25 травня на Національному військовому меморіальному кладовищі на Київщині. Слідом за цим Україна готується до перепоховання засновника ОУН Євгена Коновальця.
Читайте також: "Цеглинка для Софії - це некоректно". Чому перепоховання подружжя Мельників викликало дискусії
Як пояснював історик і народний депутат Володимир В’ятрович, згодом відбудеться ще одне перепоховання — уже безпосередньо на території Національного пантеону героїв, який мають облаштувати в центрі Києва.
В’ятрович зазначив, що наразі для облаштування Пантеону розглядається «дуже достойне місце», яке поки що не анонсують. Очікується, що цей об'єкт перетвориться на місце міжнародного протоколу для іноземних делегацій та урочистих заходів найвищого державного рівня. Історик підкреслив, що держава має системно перехопити цю ініціативу, оскільки за кордоном залишається велика кількість українських поховань, які зникають через смерть опікунів чи розпад громадських організацій. Реалізацією проєкту займається коло залучених експертів. Коментуючи критику у соціальних мережах щодо високої вартості та недоречності таких кроків під час повномасштабної війни, В’ятрович зауважив, що подібні закиди є стандартним способом дискредитації заходів, спрямованих на зміцнення української ідентичності.
