Нарахували борг за комуналку: що робити і чим це загрожує

Забрати будинок чи квартиру не можуть без рішення суду.

Заборгованість / фото ілюстративне

сьогодні о 15:32

Часто користувачі можуть скаржитися на "захмарні" суми у платіжках, навіть, якщо в будинку чи квартирі ніхто не живе. Це може відбуватися, якщо вчасно не подаються показники, тому сума у платіжках нараховується не за фактично витраченими ресурсами, а за спеціальним розрахунком. Зокрема, про це нам розповідали у "Газмережі". Що робити, якщо вам вже нарахували заборгованість і чим вона загрожує, — пояснюємо далі.

Читайте також: Чому у платіжці за газ з'являється борг, якщо газом ніхто не користується

Чому суми у платіжках можуть бути завищеними

Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко у коментарі "Мінфіну" пояснює: у зоні найбільшого ризику — квартири без лічильників. У такому разі нарахування йде не за фактичним, а за середнім споживанням, яке зазвичай значно вище. Крім того, управитель будинку може розподілити на такі квартири частину загальних втрат — і це можуть бути суми в тисячі чи навіть сотні тисяч гривень.

Важливо також:

вчасно повіряти лічильники — інакше комунальники мають право не враховувати їхні показники;
подавати показники до 5 числа наступного місяця, щоб уникнути нарахувань за середнім споживанням.

Що робити, якщо суми у платіжках здаються нереальними

Якщо ви вважаєте, що суми у платіжках є занадто великими і не відповідають використаним ресурсам, то варто відразу звернутися до постачальника, а в разі потреби — до суду.

Експерти також наголошують, що багато українців встановили бойлери і централізованою подачею гарячої води не користуються. Але, якщо при цьому не написати заяву до ЖЕКу, зафіксувавши відмову від послуги, рахунки за неї вам однаково регулярно виставлятимуть. Аналогічна ситуація із централізованим опаленням.

Не виключено, що вам можуть зробити перерахунок або ж реструктуризувати борги, розбивши їх на частини. Останнє дає, зокрема, право на відновлення нарахування субсидії.

Якщо ви вважаєте борг неправомірним, а постачальник відмовляється визнати це, можна подати судовий позов.

Світлана Круторогова, керівниця практики господарського та цивільного права адвокатського об'єднання "Юридична компанія WINNER" у коментарі "Мінфіну" зазначила, що якщо у вас є борги за комунальні послуги, їх обов'язково потрібно перевіряти ще раз, із огляду на проведені оплати, і поступово виплачувати.

"Щоб не допустити звернення комунального підприємства до суду, можна підписати з ним договір реструктуризації за статтею 7 Закону «Про житлово-комунальні послуги». Закон дозволяє зменшити розмір оплати за комуналку у разі ненадання послуг, або надання їх у не повному обсязі чи неналежної якості", — додала вона.

Також, за словами експертки, можна не платити за послуги (окрім теплової енергії) у разі їхнього невикористання (якщо немає приладів обліку) за період тимчасової відсутності (понад 30 днів за умови документального підтвердження).

Чим загрожує заборгованість

Новий закон суттєво звужує простір для маневру боржникам: щойно людину вносять до Єдиного реєстру боржників, можуть заблокувати банківські рахунки та накласти арешт на майно. Але є й послаблення. Голова адвокатського об'єднання "Кравець і партнери" Ростислав Кравець зазначає, що критичний поріг боргу, після якого можуть звертатися стягнення на майно, зріс удвічі — з 20 до 40 мінімальних зарплат (близько 346 тисяч гривень).

Читайте також: Чи можуть "зникнути" борги за газ і чи треба подавати показники, якщо у квартирі ніхто не живе

При середньому нарахуванні близько 4 тисяч гривень на місяць за однокімнатну квартиру такого ліміту вистачить більш ніж на сім років несплати. Але якщо нарахування стають аномальними, критичний борг може накопичитися вже за кілька місяців. Водночас, для підприємств, які надають комунальні послуги, не існує поняття "критичного боргу", він може бути стягнутий незалежно від суми, але зазвичай, постачальник послуг подає позов, якщо борг перевищує 10 тисяч гривень.

Кравець також звертає увагу, що розгляди щодо комунальних боргів йдуть за так званими судовими наказами.

"Позов приймається до розгляду без виклику сторін, тож боржник може навіть не знати, що на нього подали до суду, а отримати на руки рішення вже постфактум. При цьому більшість постачальників перед поданням позову все ж таки попереджає боржників про такий намір. Тому важливо відслідковувати поштові відправлення на вашу адресу", — каже Кравець.

За його словами, стягнення на єдине житло боржника є крайнім заходом, бо спочатку беруть до уваги доходи, з яких можна стягнути борги (пенсія, зарплата) і інше майно, наприклад, автомобіль. Вже, якщо нічого з цього немає, то тоді вирішують вилучати квартири чи будинки.

Проте варто зазначити, що без рішення суду ніхто не зможе забрати квартиру. Забрати квартиру не можуть, якщо сума боргу менша за встановлений поріг (40 мінімальних зарплат).

Що змінюється у воєнний час

На "Безоплатній юридичній допомозі" зазначають, що до моменту припинення або скасування воєнного стану в Україні забороняється:

нараховувати плату за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій
нараховувати та стягувати штрафи, пеню, інфляційні нарахування тощо за заборгованість, утворену через несплату або неповну оплату комунальних послуг (на ТОТ та територіях, де ведуться бойові дії)
припиняти надання комунальних послуг, навіть у разі їх несплати або неповної оплати (на ТОТ та територіях, де ведуться бойові дії).

Також заборонено стягувати заборгованість, утворену після 24 лютого 2022 року з дати початку бойових дій по дату їх припинення, зі споживачів, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг документ про це.