Унівська лавра, Крехівський монастир, Страдч та інші святині Львівщини щороку стають місцем прощ для тисяч вірян. Розповідаємо, куди варто поїхати та чим особливе кожне з цих місць.
Свято-Успенська Унівська Лавра
Розташування: с. Унів, Львівський район.
Відстань від Львова: 50 км.
Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського Уставу – чоловічий ставропігійний монастир, один із чотирьох в Україні і єдиний в УГКЦ монастир, що має статус лаври.
Перша згадка про монастир датується ХІV століттям. Кам’яні монастирські споруди, що їх ми можемо побачити сьогодні, були збудовані після останнього зруйнування святині татарами в ХVІ ст. Її відбудова пов’язана з іменем галицького шляхтича Олександра Ванька Лагодовського. За давньою легендою, недужий на важку хворобу ніг шляхтич побачив у сні Божу Матір, яка сповіщала йому, що він зцілиться, обмивши ноги в чудодійному джерелі. У пошуках джерела чоловік натрапив на згарище монастиря, розташованого неподалік від нього. Кинувшись до попелища він із подивом побачив дивне сяйво, яке випромінював образ Божої Матері з Дитятком Ісусом, що явився над згарищем. Зцілений водою з джерела та молитвою перед явленою йому іконою, на знак вдячності Пресвятій Богородиці Лагодовський збудував тут новий монастир, який зберігся до наших днів.
У пам’ять про відбудовника князя Лагодовського, що був похований на території обителі, в Унівський Лаврі зберігається сьогодні копія надгробку з його могили (оригінал в 1950 році, коли святиню руйнували більшовики, був перевезений до музею "Олеський замок") – ренесансова скульптура вояка в лицарських обладунках, що спочиває на ложі.
Серцем монастиря є чудотворний образ Унівської Божої Матері.
15 серпня на свято Успіння Пресвятої Богородиці лавра святкує свій празник.
Читайте також: Куди поїхати на вихідні зі Львова: у мандрівку до Унівської лаври
Крехівський монастир святого Миколая
Розташування: с. Крехів, Львівський район.
Відстань від Львова: 35 км.
Крехівський монастир святого Миколая — пам'ятка архітектури національного значення XVII — XVIII ст. Перші згадки про монастир в околицях сіл Фійни й Крехова та ченців, його засновників, датуються початком XVII ст.
Проте тут йдеться не про теперішній монастир у долині під горою Побійною, де збудовано теперішній монастир, а про печеру у скелі за 2 км звідти, яку називають "каменем Тиміша". Там зупинилися два ченці-священики, Йоіл і Сильвестр.
Перебування двох ченців в околицях села Фійни не залишилося непоміченим. Люди приходили до них: деякі допомогти, інші на богослужіння, в духовних потребах чи за порадою.
Згодом на місці поблизу скелі, трохи вище над нею, в лісі, ченці, з допомогою місцевих людей, збудували дерев’яну церковцю Святих Петра і Павла, а коло печери — каплицю Благовіщення Пресвятої Богородиці. Відомо, що при церкві Святих Петра і Павла, що біля печер, ще й у середині XVIII ст. існувала хатина-келія для двох монахів. Можливо, була вона ще від започаткування печерного монастиря.
Невдовзі ченців побільшало. Треба було будуватися, а й господарство розвивати, щоб таки власною працею заробляти собі на хліб. Йоіл і Сильвестр звернулися до , белзького старости, про виділення землі на монастир. Той і став першим і головним фундатором майбутнього Крехівського монастиря. На жаль, про дату будівництва монастиря даних немає.
У Крехівському монастирі є чудотворні ікони. Крім старовинної ікони св. Мирликійського чудотворця Миколая, яку приніс із Білої Русі сам засновник Йоіл, була тут від 1660 року маленька ікона Пречистої Діви Марії, передана до Крехова родиною Красовських, львівських міщан, з вдячності за чудо, що сталося з їхньою дочкою, яка, молячись перед тим образом, прозріла. Другу чудотворну ікону Пречистої Діви Марії Верхратської перенесли до Крехова в 1808 році з колишнього Василіянського монастиря біля села Верхрати (Польща), поблизу Рави, де вона прославилась багатьма чудами і де була коронована в 1688 році єпископом Йосифом Шумлянським.
Великий відпуст проводиться в Крехові на літнього Миколая (9 травня). Другий відпуст — 6 серпня, на храмовий празник Преображення Господа нашого Ісуса Христа. Третій великий празник – на Покров Пресвятої Богородиці в жовтні.
Марійський духовний центр УГКЦ у с. Страдч
Розташування: с. Страдч, Яворівський район.
Відстань від Львова: 23 км.
Страдч — це відпустовий Марійський паломницький центр Львівської архиєпархії УГКЦ.
Чимало жителів пам’ятають легенду, що цю місцевість у давнину виявили двоє княжих стрільців, які тут полювали. На честь цих стрільців село й отримало назву Стрілиска (Стрілки, Стрільців). Тоді ж навколо гори в невеликих печерах оселилися перші монахи, які згодом заснували тут монастир-лавру. Припускають, що це могло відбутися приблизно в середині XI століття.
Головною святинею Страдча є Успенська церква – пам’ятка архітектури XVIII століття. Цей храм побудований 1795 року на місці колишньої дерев'яної церкви початку XV століття. Під час Першої світової війни він був пошкоджений пострілами з гармат, у 1927 році його відбудували і реконструювали.
Упродовж 1939–1941 років парохом Страдча був Микола Конрад, професор історії філософії та соціології Львівської богословської академії. Цього душпастиря разом із дяком Володимиром Приймою закатували енкаведисти 26 червня 1941 року, коли вони поверталися після сповіді важко хворої жінки. Понівечені тіла мучеників поховані на страдецькому цвинтарі. Під час свого пастирського візиту в Україну Папа Іван Павло II проголосив їх блаженними Христової Церкви. Відтоді їхні могили стали місцем масових паломництв християн. У згаданому храмі зберігаються мощі мучеників.
Читайте також: "Гора Блаженств" неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
А ще там можна побачити копію Чудотворної ікони Матері Божої Нерушимої Стіни, запрестольну ікону Успіння Пресвятої Богородиці авторства В. Дядинюка (імовірно, XVIII століття) та дві ікони намісного ряду іконостаса – Ісуса Христа з відкритим серцем та Матері Божої Неустанної Помочі авторства Антона Манастирського. Розпис іконостаса виконаний, найімовірніше, Олексою Новаківським.
Основний маршрут паломників передбачає відвідини храму Успіння, спуск до печер монастиря та подолання Хресної дороги.
26 червня у Страдчі відбувається Всеукраїнська проща з нагоди Дня мирянина в Українській Греко-Католицькій Церкві.
Читайте також: Гора біля Львова, де плакала Богородиця і вбили мучеників. Саме 25 років тому Іван Павло ІІ оголосив їх блаженними
Лаврівський монастир св. Онуфрія
Розташування: с. Лаврів, Самбірський район.
Відстань від Львова: 105 км.
Онуфрієвський Лаврівський монастир — визначна пам’ятка історії, архітектури та мистецтва, знаний культурно‑релігійний центр Галичини. За археологічними даними він виник у ХІІІ ст. Згідно з традицією, яка спирається на грамоту галицького князя Лева Даниловича від 1292 р., засновником монастиря був "дядько наш князь великий Лавр" (Лавр — чернече ім’я великого князя литовського Войшелка). Грамота була сфальсифікована в XVI ст., однак, на думку дослідників, базується на достовірних історичних відомостях. Найдавніші документальні згадки про Лаврівський монастир містяться в грамоті польського короля Владислава ІІ Ягайла від 1422 р.
У нартексі церкви Святого Онуфрія збереглися визначні мистецькі пам’ятки: пізньосередньовічні фрески першої половини XVI ст., фрагменти барокового іконостаса та бічних вівтарів, різьба А. Коверка, ікони Т. Копистинського та К. Звіринського.
Прощі зазвичай відбуваються напередодні свята св. Онуфрія, 12 червня.
Марійський Духовний Центр в урочищі Заглина
Розташування: поблизу с. Монастирок, Жовківський район.
Відстань від Львова: 66 км.
Заглина – це місце паломництва, яка відома чудотворним джерелом, де у XVII ст. об’явилася Матір Божа.
За історичними даними, У XV – ХVІ ст. на Монастирській горі була розташована обитель монахів Чину Святого Василія Великого, які тут переховувалися від нападів татар. Пізніше монастир було зруйновано, і в 1784 р. на місці колишньої обителі звели нову церкву, яка була знищена в часи Другої світової війни. Нині церква Успіння Пресвятої Богородиці – третя сакральна споруда, оскільки від першої залишилася лише дзвіниця.
Народні перекази розповідають про одинокого ченця, що врятувався під час нападу татар і оселився на самоті в лісі. Люди, що відвідували самітника, пізніше приходили на моління до місця, де він проживав. Саме тут, за переказами, Богородиця об’явилася сільській дівчинці, а відтак через неї відкрила цілюще джерело. Історія зафіксувала, що об’явлення трапилося 13 вересня у далекому XVІІ ст., у день, коли відзначають свято Покладення Чесного Пояса Пресвятої Богородиці. Пізніше тут встановили дерев’яний хрест, а джерело обклали каменем. Згодом сталося чергове чудо — чудотворне джерело повернуло зір доньці землевласника Семінського, який відтак подарував цю ділянку землі селянам для спорудження каплиці.
Вперше у історичних джерелах капличка біля цілющого джерела згадується у 1872 р.
Щорічно в урочищі Заглина відбуваються прощі. Одна з таких цього року була 17 травня.
Джерела: Духовна велич Львова, Сакральна спадщина Львівщини, Парафія Успіння Пресвятої Богородиці у Страдчі, Крехівський монастир, Патріарший паломницький центр
